За прогнозами Мінагрополітики, Україна збере 40 мільйонів тонн зернових. Тобто на два мільйони більше, ніж минулого, врожайного, року. Оцінки незалежних експертів підбадьорюють менше — 35,2 млн. т., що на три мільйони нижче торішнього показника валового збирання зерна.

Ще навесні коментарі після посушливої осені і надзвичайно морозної зими звучали більш песимістично. Прогнозували, що врожай буде набагато гірший — у межах 33 млн. тонн. Але наслідки природних катаклізмів, схоже, не такі вже катастрофічні.

Уже обмолочено майже третину хлібних площ, отримано понад 9 мільйонів тонн зерна, до того ж врожайність наближається до 26 центнерів з гектара, що майже на центнер більше торішнього показника. Пшениці, зокрема, зібрано понад 5 млн. тонн. В аграрному відомстві прогнозують, що з просуванням жнив особливо в центральних областях країни намолоти з гектара будуть ще вищі. Іншої думки дотримуються експерти, які стверджують, що збирання з полів, що справді постраждали, ще попереду. Мовляв, нині показники вимальовуються оптимістичні, тому що йде масовий обмолот озимих зернових, і насамперед у південних регіонах країни. А от у західних і північних областях посіви постраждали не тільки від осінньої посухи, а й від суворих зимових умов. Там очікують не тільки зниження врожайності, а й втрат через загибель озимих, а також через те, що було недосіяно ярові культури.

Водночас на українське зерно нового врожаю — особливий попит на зовнішніх ринках у зв’язку зі сприятливою кон’юнктурою: погані прогнози врожаю в США, інших країнах Америки, а також у сусідній Росії. Особливо популярною на світових ринках може стати вітчизняна продовольча пшениця. Адже поточний рік для багатьох країн, зокрема РФ, виявився не зовсім хлібним. Скорочення валу пшениці цього року торкнеться всіх основних світових виробників: у США врожай буде менше на 6,3 млн. т порівняно з минулим роком, в Австралії — на 0,5 млн. т, у Канаді — на 0,8 млн. т, в Індії — на 4 млн. т. Усього світове зернове господарство може недорахуватися майже 20 млн. т, прогнозує Міжнародна зернова рада. Відповідно, вгору повзуть і хлібні ціни. Якщо в Росії за тонну пшениці четвертого класу, що йде на експорт, 10 липня давали 136—147 дол., то за тиждень — вже 147—152 дол. У південних регіонах РФ зерно подорожчало до 163 дол. за тонну, повідомляє російська преса. Зростає ціна продукту на світових ринках. Зокрема, французька пшениця злетіла в ціні до 162 дол./т, американська м’яка — 149 дол./т.

Утім, попри великий врожай, зростання закордонного попиту, впевнений в. о. міністра агрополітики Олександр Баранівський, експорт з України зерна нового врожаю не перевищить торішнього показника — 13 млн. тонн. Обмеження на вивезення хлібних культур уже починаються, «щоб ми не залишилися без своєї пшениці». Щоправда, ідею введення ліцензування експорту, що витала в повітрі ще з весни, реалізувати не вдалося. Але аграрне відомство зобов’язало трейдерів реєструвати експортні контракти на державній Аграрній біржі. Можуть виявитися дієвими й заклики до селян притримати хліб у вітчизняних засіках до кращих цін, обіцяючи бюджетні позики під заставу зерна нового врожаю.