На тлі політично забарвлених заходів останнього часу XІ позачерговий з’їзд УСПП виглядав максимально прагматично. Найголосніша політична метушня не вплинула на настрій промисловців і підприємців відігравати у складному процесі економічного розвитку ту роль, яка йому по праву належить — адже члени союзу виробляють понад 80% вітчизняного ВВП. Хоча, за даними статистики, наша економіка все-таки потихеньку рухається вперед (за шість місяців цього року порівняно з аналогічним періодом минулого року зростання промислового виробництва становить 3,6%) промисловці і підприємці вирішили зібратися позачергово. Висновок простий: економічна картина не така вже і втішна, насправді для великого оптимізму особливих підстав немає.

Як з’ясувалося з доповіді президента УСПП Анатолія Кінаха, на економіку держави почали додатково тиснути кілька нових негативних тенденцій, подальший розвиток яких потрібно негайно припинити. Президент УСПП, наприклад, дуже стурбований тим, що до зниження конкурентоспроможності нашої продукції «... додалися деякі невдалі кроки в контексті темпів відкритості внутрішнього ринку України. За січень—квітень поточного року це призвело до зростання негативного сальдо торгівлі товарами — 2,1 млрд. дол. Це практично весь показник минулого року. За чотири місяці експорт знизився на 4,3%, імпорт зріс більш як на 23%. Ми маємо дуже глибоку і системну проблему, яка створилася не за один рік, але головна функція держави якраз і полягає в тому, щоб на будь-якому етапі захищати свої національні економічні інтереси, створювати робочі місця на своїй території».

Саме тому з’їзд визначив серед пріоритетів діяльності УСПП на 2006—2008 рр. такі напрями, як стимулювання експортного потенціалу країни та перегляд системи захисту внутрішнього ринку.

Окрема розмова відбулася з питань послідовного та незворотного запровадження енергозберігаючих технологій у всіх сферах економічної діяльності, сприяння формуванню належної системи фінансово-кредитної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, створення інституційних основ формування інноваційної моделі економічного зростання, удосконалення законодавчої бази тощо. УСПП самотужки «запустив» кілька цільових програм, зокрема, з енергозбереження. З його ініціативи створена кредитна лінія в обсязі 100 млн. євро, яку для забезпечення найбільш перспективних бізнес-проектів відкрили «Укрексімбанк» та італійські банки «Де-Імпреза», «Інтеза».

А нещодавно УСПП приступив до розбудови «інвестиційного мосту» між Європейським банком реконструкції та розвитку і українськими підприємствами — ініціаторами впровадження енергозберігаючих технологій. Співпраця розпочнеться зі спільної конференції у вересні в Ужгороді, до того ж УСПП готовий взяти на себе місію посередника між банком та виробниками.

І це лише кілька ініціатив, які розпочав останнім часом УСПП. Однак, чи будуть вони успішними, залежить, на жаль, не лише від промислово-підприємницької спільноти. Більш ніж півроку у Верховній Раді лежить майже півтора десятка невідкладних законопроектів, підготовлених за участю УСПП. Якщо сказати відверто, українська промислово-підприємницька спільнота отримує від владних структур занадто малу підтримку, щоб вивести із передкризового стану вітчизняну економіку. Хоча й бачення, й ретельний план такої роботи в УСПП є. Цілісна концепція економічної перебудови країни була обговорена у травні на Першій міжрегіональній конференції в Ялті. Позачерговий з’їзд розвив її положення та затвердив головні напрями подальшої практичної діяльності.

Україні потрібна стратегія і ефективні програми економічного просування. Як зауважив директор Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України Юрій Пахомов, інноваційна модель розвитку економіки сьогодні вже не розкіш, а засіб виживання. Йшлося про те, що Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва майже не фінансується — упродовж останніх двох років з держбюджету було виділено лише 1,8 млн. грн. (1% від потреби). Не оминув з’їзд УСПП і розмови про співпрацю з північним сусідом. Віце-президент Російського союзу промисловців і підприємців Валерій Нікулін особливо підкреслив, що між РСПП і УСПП склалися надійні партнерські стосунки. Він навіть зазначив, що є всі підстави вважати довгострокові взаємини двох союзів вагомим ресурсом стабільності соціально-економічного розвитку сусідніх країн. Товарообіг між Росією і Україною торік становив понад 20 млрд. доларів, а за перше півріччя цього року, незважаючи на всі негаразди, виріс ще на 18,2%. Лише у першому кварталі обсяг прямих інвестицій в українську економіку становив 875 млн. доларів, а у найближчі п’ять років «Внешторгбанк» планує інвестувати до одного мільярда, компанія «ТНК», група «Альянс», ряд інших структур мають намір довести рівень капіталовкладень від 500 млн. до мільярда доларів.

До складу правління УСПП було обрано нових членів, серед яких відомі в країні науковці — Валерій Геєц та Юрій Пахомов, банкіри — віце-президент «Родовід банку» Богдан Шевчук, промисловці — голова ради директорів корпорації «Індустріальний союз Донбасу» Сергій Тарута та головний радник корпорації «Інтерпайп Україна» Андрій Гончарук. Отже, «під прапорами» УСПП об’єднується бізнес незалежно від партійного або регіонального кольору. Як зазначав Анатолій Кінах, бізнес не можна ділити на свій та чужий: «Бізнес має бути прозорим, соціально відповідальним та політично незаангажованим — лише тоді він працює заради народу України».