Не дайте зруйнувати вищу освіту!

Проектом Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік передбачено зміну механізму фінансування вищої школи, зокрема шляхом переходу від утримання вищих навчальних закладів як бюджетних установ до оплати державного замовлення на підготовку спеціалістів на договірних і конкурсних засадах. Як фахівець, який близько сорока років входив до керівництва і останні сім років очолює Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 130 тисяч випускників якого великою мірою визначали і визначають технічну політику в Україні, стверджую, що така зміна фінансового статусу вищих навчальних закладів призведе до повної руйнації вищої технічної освіти.

Основні аргументи, що дають можливість мені дійти такого висновку, такі:

1. Лабораторна база вищих технічних навчальних закладів потребує постійного оновлення, великих витрат на забезпечення функціонування (вода, газ, електроенергія, паливо, мастила, хімічні реактиви, метал тощо). Протягом останніх років ці витрати бюджетом не фінансувалися, тож сьогодні лабораторна база навчального процесу не завжди відповідає вимогам часу.

2. Відсутність механізму формування державного замовлення в умовах процесу приватизації підприємств і окремих галузей промисловості, неготовність до конкуренції вищих навчальних закладів і відсутність конкурентних пріоритетів неминуче призведуть до закриття окремих навчальних закладів і до порушення ст. 53 Конституції України стосовно права громадян на безоплатне здобуття вищої освіти.

3. Істотно зростуть обсяги оподаткування вищих навчальних закладів. Цей тягар перекладатиметься на вартість навчання за контрактом і закриє двері вищих навчальних закладів для дітей з родин технічної інтелігенції, учителів, лікарів...

4. Втратиться контроль відповідних центральних органів виконавчої влади за фаховою підготовкою кадрів, за змістом та державними стандартами вищої освіти, оскільки вищий навчальний заклад отримуватиме кошти від держави, якими розпоряджатиметься на свій розсуд. Створюються умови для приватизації вищих навчальних закладів, у тому числі тих, які готують фахівців для основоположних у розвитку країни галузей промисловості.

5. Зруйнується наукова складова діяльності університетів, тому що про елементарну підтримку матеріальної бази, не кажучи вже про її розвиток, не може бути й мови через відсутність коштів.

6. Внаслідок руйнації наукової складової діяльності в університетах за декілька років зруйнуються наукові школи, що не тільки істотно знизить рівень підготовки фахівців з вищою освітою, а й унеможливить підготовку кандидатів і докторів наук, входження України до світового освітянського і наукового простору.

7. Така політика унеможливить підтримку наукових об’єктів світового рівня, котрі за рішенням Кабінету Міністрів України віднесені до «Національного надбання держави».

8. У травні 2005 року міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко у місті Бергені підписав «Болонську декларацію», і відповідно, Україна увійшла до Єдиного європейського простору вищої освіти. Наш університет 18 вересня 2005 року підписав «Magna Charta Unіversіtatum» у Болоньї, яка є фундаментом Болонського процесу. Головна теза цього документа: «Університет — це автономний інститут у серці суспільства, що має особливу організацію внаслідок свого положення і історичного надбання... Щоб відповідати потребам суспільства, дослідження і навчання в університетах має бути морально і інтелектуально незалежним від будь-якої політичної і економічної влади».

Леонід ТОВАЖНЯНСЬКИЙ, ректор НТУ «ХПІ», лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України, професор.