Матеріально-технічне й організаційне забезпечення діяльності місцевих судів загальної юрисдикції — це той бік життя судів, що, по суті, є візитною карткою Феміди.
Справді, про яку повагу до його величністі Закону, до служителів Феміди може йтися, коли засідання судів відбуваються в обшарпаних, з дірявими дахами, приміщеннях, коли не працює технічна система фіксації судових засідань, коли у залах засідань лютує холоднеча, а в канцелярії немає конвертів і звичайного паперу для писання.
Розв’язання цих і ще безлічі проблем матеріально-технічного забезпечення діяльності судів покладено на територіальні управління державної судової адміністрації.
Про це і йшлося в розмові з начальником Одеського територіального управління державної судової адміністрації Олегом ГЛУХАНЧУКОМ.
— Зустрічають, як мовиться, по одежі. Одежа, тобто багато будинків, де розташовуються місцеві суди загальної юрисдикції Одеської області, має вигляд дуже невиразний, якщо не сказати жахливий.
— Сьогодні в Одеській області функціонують 33 місцеві суди загальної юрисдикції, в яких працюють 242 судді і 897 співробітників апарату. Три роки тому всі суди потребували капітального ремонту, а в деяких із них навіть перебувати було небезпечно для життя. Таке господарство дісталося територіальному управлінню державної судової адміністрації.
Три роки стали часом, коли держава забезпечила стабільне фінансування на матеріально-технічне забезпечення судів.
— Мабуть, за цей час суди справили не одне новосілля?
— Справді, такі новосілля відбулися в Балтському й Ананьївському районах — там суди переїхали до нових будинків. Проведено реконструкцію і відремонтовано будинок Київського районного суду в Одесі, у новому приміщенні почав працювати суд у селищі Рені.
У райцентрах багато судів дістали в користування приміщення колишніх відділень банку
«Україна» — там розташовуються сьогодні суди Комінтернівського, Савранського, Кілійського й Іванівського районів.— А от у місті Роздільна суд досі міститься в жахливому приміщенні...
— Додам до ваших слів, що він до всього розташовується далеко від центральної частини міста. Ми провели переговори з міським головою Роздільної, під час яких досягнуто згоди про виділення земельної ділянки в центрі міста для будівництва приміщення для суду і житлового будинку для суддів.
— Фінансування судів здійснюється з коштів Державного бюджету. А яка роль в організації роботи судів місцевих бюджетів?
— Це, справді, дотепер невирішене питання. Бюджетним кодексом передбачено фінансування судової влади тільки за рахунок держбюджету. Тобто до моменту внесення змін до Бюджетного кодексу, якими буде передбачена можливість фінансування судової влади з місцевих бюджетів, ця проблема залишиться невирішеною.
— Тобто місцева влада навіть якщо і захоче, то не зможе допомогти судам?
— В Одеській області діє Регіональна програма підтримки організаційного забезпечення діяльності місцевих судів на 2004—2006 роки. Головна мета програми — акумулювання коштів місцевих бюджетів із джерел, не заборонених чинним законодавством. У 2003 році органи місцевої влади і місцевого самоврядування надали допомогу місцевим судам у розмірі 15 тисяч гривень, а в першому півріччі 2006 року ця допомога вже становила 260 тисяч гривень.
— Чи спостерігалося зростання бюджетного фінансування?
— Ще й яке! У 2003 році з держбюджету на організацію роботи судів Одеської області надійшло 5,5 мільйона гривень, у 2005 році — 12 мільйонів, а в нинішньому заплановано фінансування в розмірі 20 мільйонів гривень. Але і ця сума не повністю покриває необхідні витрати на матеріально-технічне й організаційне забезпечення діяльності судів.
— А які основні статті витрат на утримання судів?
— Цього року на капітальний ремонт будинків і приміщень буде витрачено півтора мільйона гривень і ще 400 тисяч — на поточний ремонт, на забезпечення конвертами і маркованою продукцією виділяється 734 тисячі гривень, на передплату на спеціалізовані юридичні журнали, на поліграфічну продукцію піде 655 тисяч гривень.
— Суди, особливо останнім часом, оснащуються комп’ютерною технікою, засобами звукозапису судового процесу. У міських судах принаймні техніка мається в наявності, а коли дійде справа до комп’ютеризації райсудів?
— Сьогодні в судах Одеської області працює 202 системи запису судових процесів. Це, безумовно, крок вперед порівняно з учорашнім днем. Але і вирішеною цю проблему назвати не можна. Комп’ютерами сьогодні обладнано всі районні суди — тільки в нинішньому році їх закуплено 72.
— А як ваші справи в модельних судах Одеської області?
— Модельними судами сьогодні відповідно до наказу Державної судової адміністрації в Одеській області визначено Малиновський районний суд міста Одеси і Ренійський районний суд. По суті, ці суди покликані стати показовими, обладнані за останнім словом техніки, відповідати абсолютно усім вимогам чинного законодавства у сфері судочинства. Скажу відверто, до повної відповідності модельним судам вони ще не дотягують.
— Будь-яке судове рішення повинно бути виконане. Служба судових виконавців, по суті, ставить остаточну крапку в судовому процесі. Як вирішується ця проблема?
— Така служба вже існує в 22 судах, а в 11, на жаль, відсутня досі. Але штатна чисельність судових виконавців не відповідає штатним нормам. Парадокс, але сьогодні в Одеській області реально не вистачає 85 судових виконавців.
До речі, на мій погляд, сьогодні вже настав час розширювати апарат місцевих судів — збільшувати кількість працівників у канцеляріях, помічників суддів. Тільки тоді можна домогтися підвищення ефективності роботи судової системи.
Інтерв’ю взяв В’ячеслав ВОРОНКОВ.
