Мирівський елеватор, що неподалік райцентру Томаківка, видно здалеку. Його важкі бункери піднімаються над місцевістю, як надійна фортеця. Високо на сірому бетоні стіни — герб України. Цей елеватор єдиний з чотирьох на території області (ще Балівський у Магдалинівському районі, Павлоградський і Криворізький) — у власності держави. В районі стартували жнива, але на елеваторі незвично тихо. На воротах — замок, на прохідний — сувора охорона в чорному.

— Зазвичай у цей час тут уже кипіла робота, — згадує фермер Анатолій Рибалко. (Елеватор тридцять років тому будували буквально на його очах. Організувавши на ста гектарах власну справу, щорічно потім возив сюди зерно на збереження.) — Тепер ми боїмося довіряти своє вирощене й зібране. Ніяк не забуваються нещодавні події...

Фермери ще добре пам’ятають, як минулорічної осіні група міцних чоловіків у чорному камуфляжі серед білого дня вмить очистила елеватор від тих, хто тут працював. А правоохоронців, що прибули за викликом, заспокоїли: силове захоплення відбувається... в інтересах держави.

Ще 2003 року, коли з хлібом у країні стало важко, уряд попросив зерно для ДАК «Хліб України» у підприємців у борг. А через рік, у рахунок його погашення, декому з них віддали низку елеваторів на п’ять років в оренду. Мирівський дістався ТОВ «Орільський об’єднаний елеватор». Незабаром це товариство передало об’єкт іншому підприємству в суборенду. Потім договір було розірвано. Сюди повернулися представники ДАК «Хліб України». Щоправда, за час, що тут керували орендарі, місцеві товаровиробники саме з ними уклали договори на збереження зерна і передали його сюди з умовою: за першою вимогою повернути назад.

Багато хто не може одержати зерно дотепер. Тривають судові розгляди. Після чергового вердикту чергові щасливці квапляться забрати свою частину. Навесні депутати Томаківської райради направили звернення до Президента України, в якому висловили свою стурбованість ситуацією навколо елеватора, майно якого в 2004 році, на їхню думку, було передано в оренду, а потім у суборенду «із грубим порушенням чинного законодавства». «Результатом цих дій стало, — написано у зверненні, — розкрадання зерна, різке зменшення податкових платежів, систематичні фінансові порушення, виявлені із залученням фахівців контрольно-ревізійних служб і внутрішньовідомчого контролю ДАК «Хліб України», погіршилися відносини із сільгоспвиробниками...». Із проханнями «негайно втрутитися в ситуацію» зверталися до Прем’єр-міністра, міністра АП, обласного керівництва і представники районної асоціації фермерів.

Голова районної й водночас обласної асоціацій фермерів і землевласників Микола Шапошник — потомствений томаківський аграрій. Його фермерське господарство «Весела долина» у районі завжди було серед кращих.

— Коли восени минулого року через суди держава розірвала договори оренди, орендарі почали позиватися з державою і ДАК «Хліб України», — розповідає Микола Олексійович. — Тоді невідомі особи силоміць захопили елеватор. Події відбувалися під час заготівлі соняшнику. На збереженні перебувало близько трьох тисяч тонн зерна від сільгоспвиробників. Коли ті звернулися з проханням його повернути — їм відмовили, мовляв, зникла документація. Ось тепер і досі тривають судові позови. До того ж, очевидно, основним документом став не договір, не запис у ваговій книзі, а так звана квитанція зі складу. Скільки себе пам’ятаю, ми на її наявність ніколи раніше навіть не зважали. Тепер саме вона робить погоду.

З грудня фермери воюють, щоб забрати своє зерно. Багато хто вже махнув рукою на цю затію: позиватися з колишніми орендарями, в яких, крім договору на оренду, можливо, немає ні майна, ні техніки, марно. У підсумку фермери, а їх у Томаківському районі 128, бояться сьогодні знову довіритися послугам місцевого елеватора. Не поспішають укладати з ним договори й аграрні товариства, створені в районі на базі колишніх КСП.

Фермер Микола Палець, сумнівається, чи зможе потім забрати свій врожай за першою вимогою, щоб продати. Його колега Станіслав Халамай каже, що озимий ячмінь вони почали косити давно, але зібране воліють поки що зберігати в себе. Так надійніше. А от куди його потім діти, коли підуть дощі, не знають.

— Даремно вагаються, — спробував заспокоїти кореспондента «Голосу України» нинішній директор елеватора Юрій Рудьковський. — Нехай приходять, везуть до нас зерно — приймемо, попередньо уклавши договір. Ми здійснюємо послуги з його сушіння, збереження, транспортування. Потужності елеватора розраховані на 69 тисяч тонн. У нас нині зберігається зерно резервного і аграрного фондів. І те, що залишилося від торішнього врожаю. Якщо треба, готові працювати в три зміни.

— Взяти вони візьмуть, а от чи зможемо ми потім забрати його назад, — прокоментував запрошення фермер Павло Симон, в якого на елеваторі «зникло» 120 тонн торішнього соняшнику. — А потім знову оббивай пороги судів, щоб повернути своє? Ніколи в нас раніше такого не було. Немає гарантії...

Цікавлюся в директора елеватора: чи багато товаровиробників уже уклали з ними договори на збереження? Виявилося — лише дев’ять. Інші не поспішають, хоча терміни підганяють. До речі, Юрій Рудьковський, здається, жодного конфлікту не помічає. Він упевнений, що ті, хто з того боку воріт, — просто «вередують». «Я не знаю суті конфлікту, та мені це і не цікаво», — підвів риску Юрій Борисович.

— Зазвичай елеватор обслуговує не лише томаківців, а й наших сусідів з Нікопольського і Солонянського районів, із Запорізької області, — каже Микола Шапошник. — Але в зв’язку з не розставленими досі крапками над «і» на контакт з елеватором не поспішають навіть трейдери, котрі закуповують зерно за високими цінами, мабуть, не хочуть ризикувати. Раптом завтра там знову неждано-негадано зміниться керівництво. І нинішні документи або «загубляться», або виявляться не при справах.

Начальник районного управління сільського господарства і продовольства Олександр Краснокуцький, воліє дивитися на ситуацію, ніби з боку. Він і фермерів розуміє, і керівництво елеватора намагається підтримувати. Але після розмови з ним залишилося таке враження, що позиція його як представника держави, на жаль, неясна. Тому непевність лише посилюється. А жнива в районі набирають обертів.

Дніпропетровська область.