Упродовж двох днів у Лівадійському палаці на міжнародній конференції «Ялтинська європейська стратегія», організованій фондом Віктора Пінчука, тривали дискусії про перспективи розвитку України. Зарубіжні та вітчизняні учасники обговорювали не тільки європейські — у політичному сенсі — шанси нашої країни, а й актуальний момент: причини політичного напруження та шляхи його подолання.

Головний лобіст українських інтересів, як називають екс-президента Польщі Олександра Квасневського, у своїй доповіді накреслив три варіанти розвитку ситуації. Перший — дострокові вибори, котрі гарантуватимуть, що «через рік в Україні буде якийсь уряд, але який саме — невідомо». Другий варіант — змиритися з нинішньою коаліцією, однак у доповідача «є велике побоювання цілісності бачення цих партій, оскільки вони не мають однакової позиції розвитку України». І третій — створення широкої коаліції, що видається пану Квасневському найвірогіднішим, хоча він і розуміє, «як тяжко створювати коаліцію колишнім противникам».

Цю ідею, до речі, в розмові з журналістами підтримав ще один екс-президент — Леонід Кучма. Він назвав розширення союзу до чотирьох учасників «єдиним правильним і можливим виходом у нинішній ситуації», бо перевибори є «абсурдом». Утім, присутні на Ялтинській щорічній зустрічі представники БЮТ абсурд бачать в іншому — в «нерозпуску скомпрометованого парламенту».

Багато уваги на конференції приділялося і з’ясуванню такого питання: як вплине на зовнішньополітичний курс України присутність у владі Партії регіонів, яка під час виборчої кампанії «не приховувала проросійської орієнтації і антинатовської риторики». Це, зрозуміло, непокоїть багатьох симпатиків України на Заході. Багато вітчизняних експертів доводили, що курс нашої держави не зміниться, мовляв, мало що виголошується заради мобілізації виборців. Колишній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко навіть натякнув: «Нам потрібен в уряді такий лідер, котрий вплинув би на настрої тих людей, які найбільше налаштовні проти НАТО», але член фракції БЮТ Григорій Немиря дуже скептично поставився до цієї ідеї і без натяків заявив, що «для Януковича це буде політичне самогубство». Цікавий акцент у цю дискусію вніс «регіонал» Василь Кисельов, який після запевнень про вірність його однопартійців західному курсу пригрозив Президенту Ющенку імпічментом за... «неподобства у Феодосії, куди без дозволу прийшли кораблі із зброєю».

Такий оригінальний підхід до теми помітно спантеличив присутніх, але не позбавив їх оптимізму в поглядах на майбутнє України. Так, група експертів «Ялтинської європейської стратегії» під керівництвом депутата Європарламенту Марека Сівеца не тільки підтримала інтеграційні устремління України, а й розписала чіткий графік нашого поступу до Брюсселя. Якщо Україна виявить таке бажання, то експерти вважають за можливе реалізацію договору про асоційоване членство в Євросоюзі з 1 січня 2008 року. У розповсюдженому підсумковому документі під назвою «Україна в Європейському союзі: порядок денний — 2020» зазначено, що підготовчу роботу в рамках цієї угоди потрібно розпочати вже нинішнього року. Головною складовою угоди про асоційоване членство має бути подальше розширення чотирьох свобод — свободи переміщення товарів, капіталів, послуг і людей між Україною і ЄС. Далі — наступний етап: у 2010—2011 роках підготовка проекту стратегії вступу до ЄС. До речі, саме тоді в Раді Євросоюзу головуватиме Польща, і ця обставина не може не подавати нам надію. І, нарешті, кінцева дата — угода про вступ України до ЄС може бути підписана в липні 2019-го, а ратифікована протягом 2020 року.

З погляду вічності чекати зовсім мало. Втім, Польща також не швидко пройшла цей шлях. Але, як пожартували журналісти, проходячи повз меморіальний стіл з табличками трьох переговорників на історичній Ялтинській конференції, якби на місця Сталіна, Рузвельта і Черчілля сіли наші лідери і домовилися не про поділ портфелів, а про долю України, ми могли б наблизитися до Брюсселя раніше визначеного експертами терміну.