На сесії випускали «пар»
Прийняти закон про бурштин потрібно було ще років п’ятнадцять тому, коли у ЗМІ повідомили, що в поліських районах Рівненщини віднайдено його багатющі поклади. Саме відтоді бере початок нелегальний видобуток «сонячного каменю», до якого долучилися не лише місцеві мешканці, а й впливові люди із-за меж області. Масштаби розкрадання запасів бурштину на Рівненщині настільки великі, що за сфери впливу над цим доволі вигідним промислом уже борються із застосуванням зброї. Свідченням цього стали події 9 травня в лісових угіддях Клесівського держлісгоспу Сарненського району (про них уже повідомляла наша газета 13 і 15 травня. — Авт.), під час яких вогнепальне поранення дістав один чоловік, ще двоє — травми.
Щодо згаданого закону, то за авторства народного депутата України І та ІV скликань Миколи Шершуна він приймався парламентом, але ветувався Президентом. Це наштовхує на думку, що незаконний видобуток бурштину кришувався на дуже високому рівні — кришувальники мали великий зиск від цього. Тим часом держава від розробки запасів бурштину має лише копійки. Адже на Рівненщині ліцензії на видобуток «сонячного каменю» є тільки у двох підприємств: ДП «Бурштин України» і Центр «Сонячне ремесло» (Володимирецький район). Та й то останнє, вклавши мільйони у розвідку запасів, кілька років оббивало пороги, щоб отримати дозвіл на розробку родовища на залісненій місцині.
Поштовх тому, що люди почали вимагати від Верховної Ради України протягом двох місяців прийняти закон про видобуток бурштину, дали події із стріляниною у Сарненському районі. Саме вони засвідчили про серйозність проблеми, тому стали приводом для скликання 14 травня позачергової сесії Рівненської обласної ради, де представники від поліських районів області (їх підтримали депутати обласної ради) озвучили свої вимоги до парламенту щодо прийняття закону. Саме «вимоги», а не прохання, оскільки у столиці досі не чули звернень депутатів Рівненської обласної ради, яких тільки за нинішнього скликання було два. Тому гурт, який представляв мешканців «бурштинових» районів області, дав парламенту два місяці для законодавчого врегулювання видобутку бурштину по Поліссю. Якщо ж цього не зроблять, обіцяли перекрити траси, пікетувати парламент, у чому поліщуків підтримали й депутати облради, запропонувавши провести виїзне засідання сесії біля стін Верховної Ради.
На сесії Рівненської обласної ради по бурштину надали можливість висловитися багатьом з цієї проблеми. Так, мешканець селища Клесів Сарненського району Олександр Васильєв, висловлюючи думку земляків, переконаний, що «лише з одного видобутку бурштину можна було б погасити зовнішній борг України, якби розумно розпорядитися його запасами. А після конфлікту в Сарненському районі 9 травня поліщуки попередили всіх, що організовують народну самооборону, щоб не дати на своїй землі розграбовувати запаси бурштину заїжджим бандитам зі зброєю».
Тільки б не заговорили проблему
На сесії Рівненської обласної ради по бурштину 14 травня після бурхливого обговорення схвалено (вкотре) Звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо якнайшвидшого прийняття відповідних законів. Окремо зазначено, що першочергове право на розробку родовищ бурштину повинні отримати місцеві територіальні громади.
Питання це цими днями обговорювалось і на засіданні колегії Рівненської ОДА, на яке були запрошені народні депутати України від Рівненщини. Було створено робочу групу за їх участю для внесення законопроектів щодо легалізації видобутку бурштину.
Але законодавчий шлях таки потрібно пройти. Держава, як справжній господар, повинна взяти під свій контроль видобуток бурштину на Поліссі. Зволікання з цим породжує не лише розкрадання запасів «сонячного каменю», а й породжує бурштинові конфлікти не лише між місцевими мешканцями і заїжджими старателями, а й між громадами сіл. Нині триває такий конфлікт у Рокитнівському районі: селяни Старого Села не дали мити бурштин на своїх паях мешканцям інших населених пунктів, ті, у свою чергу, встановили у сусідньому селі Глинне блокпост, заблокувавши у такий спосіб рух із Старого Села і до нього.
Щодо закону про бурштин, то напрацювання в цьому напрямі є, зокрема, можна було б узяти за основу законопроект авторства народного депутата України І та ІV скликань Миколи Шершуна. Звичайно, його потрібно доопрацювати, виходячи з реалій сьогодення, передбачити заходи щодо «латання» «дірявого» кордону, через який в інші країни, минаючи державну кишеню, потрапляє поліського бурштину на мільйони доларів. Але зволікати з прийняттям закону більше не можна, як і не можна, аби вгамувати пристрасті навколо бурштинової проблеми, просто-на-просто «заговорити» її.
Рівненська область.
Думка легітимної влади
У бурштиновий конфлікт намагаються вставити свої «п’ять копійок» представники різних громадських формувань, які, наче гриби після дощу, з’являються після подій на Майдані. Ким би вони себе не проголошували, якими б повноваженнями себе не наділяли, в тому числі керувати громадою, все ж легітимною владою залишаються обрані не якоюсь групкою осіб, а всіма людьми (і тими, хто підтримував Майдан, і тими, хто мав іншу думку) сільські, районні, обласні ради, а також депутати цих рад. Тож ми поцікавилися, що думають з приводу «бурштинової проблеми» голови районних рад північних районів Рівненщини, де розвідано поклади бурштину.
Цифра
До речі, як повідомили у Рівненській ОДА, торік обидва ці підприємства видобули з поліських надр 4,5 тонни бурштину. Це мізер порівняно з тим, скільки його видобувають нелегальні копачі. Поліський бурштин крізь «дірявий» кордон великими кількостями вивозиться до Польщі, Туреччини, а віднедавна ще й у Китай.
ДОСЛІВНО
— Маю наміри в короткі терміни зробити все, що залежить від обласної адміністрації, аби надати законодавцям у Верховну Раду чіткі пропозиції щодо легалізації видобутку бурштину-сирцю, — сказав голова Рівненської ОДА Сергій Рибачок (на знімку). — Щодо більш конкретних пропозицій по видобутку бурштину, то тут є два шляхи. Можна, як варіант, створити комунальні чи будь-якої іншої форми власності підприємства на місцях, де б працювали самі мешканці тих північних районів, які вже добре знають цю справу. Цей шлях простіший і швидший. Є ще й інший — спростити видачу пакета документів тим підприємствам, які хочуть займатися видобутком бурштину. Це дасть нові робочі місця та додаткові надходження до бюджету. Втім, цей шлях довший.
Думка легітимної влади
У бурштиновий конфлікт намагаються вставити свої «п’ять копійок» представники різних громадських формувань, які, наче гриби після дощу, з’являються після подій на Майдані. Ким би вони себе не проголошували, якими б повноваженнями себе не наділяли, в тому числі керувати громадою, все ж легітимною владою залишаються обрані не якоюсь групкою осіб, а всіма людьми (і тими, хто підтримував Майдан, і тими, хто мав іншу думку) сільські, районні, обласні ради, а також депутати цих рад. Тож ми поцікавилися, що думають з приводу «бурштинової проблеми» голови районних рад північних районів Рівненщини, де розвідано поклади бурштину.
Віталій НИЧИПОРУК, голова Березнівської районної ради:
— У нашому Березнівському районі не так давно виявили поклади бурштину — поблизу села Лінчин. Були поодинокі спроби нелегально копати його. Але ми своєчасно відреагували на це: відбувся схід села, на якому ми говорили з людьми про недопустимість незаконного старательства. Для охорони родовища залучили самооборону. Але якщо в інших районах триватиме незаконне старательство, то й наші мешканці долучаться до цього промислу — їх буде важко стримати. Тож, на мою думку, дуже на часі прийняття Верховною Радою України закону, який би узаконив та упорядкував видобуток бурштину.
Василь КОВЕНЬКО, голова Володимирецької районної ради:
— У Володимирецькому районі ліцензію на видобуток бурштину має одне підприємство — Центр «Сонячне ремесло». Щоправда, йому довелося чимало років потратити у походах по чиновницьких кабінетах у Києві, щоб отримати всі дозвільні документи. Всі інші копачі по суті займаються видобутком бурштину незаконно, що деякою мірою для багатьох мешканців району є панацеєю від безробіття. І все ж нелегальне старательство набуло великих масштабів, від чого пошкоджено близько тисячі гектарів лісів, які потрібно буде рекультивувати. І площа земель, порушених внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, постійно зростає. Знищується родючий шар ґрунту, він заливається глиною. Дерева, корені яких підмито, валяться: утворюється так званий п’яний ліс, ходити яким дуже небезпечно, оскільки глибокі ями ніхто не закопує, залишаються підземні порожнечі — пастки для людей і худоби. Копачі дісталися навіть до вузькоколійки Антонівка-Зарічне — підкопують і її в пошуках бурштину. Тому хоч якусь стабілізацію у видобутку бурштину очікуємо від прийняття парламентом закону.
Сергій КИРКЕВИЧ, голова Дубровицької районної ради:
— Проблема незаконного видобутку бурштину стосується і нашого Дубровицького району. Біда не лише в тому, що пошкоджуються тисячі гектарів лісів, а й у тому, що під час видобутку бурштину не дотримуються елементарних правил техніки безпеки, тому мав місце випадок загибелі незаконного старателя. Ще більше занепокоєння викликає те, що до видобутку бурштину залучають дітей і підлітків. За неофіційними даними, сьогодні незаконні копачі працюють цілодобово, використовують при цьому сотні мотопомп. Несанкціонований видобуток бурштину породжує надзвичайний рівень корупції, що може призвести до таких подій із стріляниною, які мали місце 9 травня у Сарненському районі. Схожі події, але поки що у менших масштабах, мали місце і в Дубровицькому районі. Поширене явище «кришування» видобутку, коли за гарантію непритягнення до відповідальності за незаконний видобуток бурштину щоденно платиться 500—800 доларів за кожну мотопомпу. Відтак мільйони осідають у кишенях корупціонерів, тоді як бюджет не отримує жодної копійки. Вважаю, що давно вже треба навести порядок з видобутком бурштину, щоб від того мали зиск і держава, і люди.
Микола ДРАГАНЧУК, голова Сарненської районної ради:
— Резонансні події зі стріляниною 9 травня у лісовому масиві Клесівського держлісгоспу свідчать про те, що поліщуки самі хочуть видобувати бурштин, до того ж легально — щоб і держава мала користь, і вони не були в накладі. А для цього потрібен закон про бурштин. Питання про це депутати Сарненської районної ради порушують ще з 2006 року, але нас досі ніхто не чув, допоки не виник згаданий збройний конфлікт між заїжджими озброєними до зубів бандитами, які захотіли взяти у свої руки нелегальний видобуток бурштину, та місцевими мешканцями, які захищали родовище. Людям настільки наболіла ця проблема, що вони готові вдаватися до радикальних дій, якщо Верховна Рада України не прийме закон про бурштин та його видобуток. Вони очікують, що цей закон зробить доступним придбання ліцензій на видобуток бурштину людьми навіть з не дуже високими статками — це може розв’язати проблему працевлаштування на Поліссі, наповнення районних і сільських бюджетів, на території яких розміщені родовища. Великі надії щодо розробки і прийняття закону про бурштин мешканці Сарненського району покладають на народних депутатів України від Рівненщини (таких сім).
