Схаменімось!
Проблема мови державної, як і мов нацменшин, врегульована Основним Законом на виріст — на десятиріччя наперед. Не піддавайтесь провокативним спокусам, змотивованим п’ятою колоною, розрубати гордіїв вузол статусу української мови як державної за допомогою референдумів, плебісцитів, опитувань. Для цивілізованого духу Європи плебісцит справді є найдієвішим засобом вивести диктатора із стану хронічного духовного запою і такого ж похмілля. Однак добре відомо також, що від плебісциту до охлократії, ще жорстокішого абсолютизму і деспотії — єдиний крок. Не зробімо його, навіть у стані найгірших розчарувань...
Збережемо спільними патріотичними зусиллями статус української мови, не дозволимо її доконати. Відомо що нині щотижня на американському, африканському та азійському континентах зникає одна локальна мова На європейському континенті першою в черзі на зникнення є мова українська. З нашої вини!
Схаменімось! Бо й у Святому письмі читаємо:
«Як говорить хто ЧУЖОЮ мовою, той не людям говорить...»Яків Опилат,кандидат психологічних наук,доцент, відмінник освіти України, ветеран праці і війни, пенсіонер.
Юшки,
Кагарлицького району
Київської області.
Нагадати Хмельницькому
Українська мова — державна. Цього російська мова в Україні не витримує й її корчить. Вона хоче бути другою державною, бодай регіональною. А насправді вона з часів царя Петра — колонізаторська. І колонізація України Росією продовжуюється. Всі ЗМІ — російськомовні. Деякі газети ніби й українські, але без російських статей і кросвордів не обходяться. Телебачення — українською тільки останні вісті і переклад поверх кадру.
Отже, всі державні установи України повинні користуватись виключно українською мовою, в т. ч. загальноосвітні школи. Пора замінити колонізаторські назви наших вулиць і населених пунктів за їх колишніми українськими назвами. Нічого їх позичати в північного сусіда. А на пам’ятнику Хмельницькому в Києві зробити напис:
«Віддав Україну Росії!»Дід Микола Варава.
Драбів
Черкаської області.
Рахуємо чи вважаємо?
Народився я і виріс на межі Харківщини і Полтавщини, живу на Херсонщині, де, вважається, немає українців. Яка брехня! Я твердо переконаний, що не може якась мова, навіть близької сусідки, загрожувати тій, яку опанував з молоком матері. Не про те йдуть суперечки. На мою думку, в першу чергу треба дбати про ДОСКОНАЛЕ ЗНАННЯ РІДНОЇ МОВИ і не боятися чужорідного впливу.
Зараз уже не можна вивчати мову за допомогою художньої літератури. Не можна вивчати вимову за допомогою радіо- чи телепередач. Бо там чуємо й читаємо
«рахую» замість «вважаю», «повістка дня» замість «порядку денного» й ще багато мовних недоречностей. Ось диктор каже, що «співробітники міліції затримали...». Які вони нам співробітники? Поміж собою вони співробітники, а для нас — працівники міліції!А найболючіше сприймаю слово
«батьківщина». Воно має три значення: «Батьківщина». Це слово має три значення — твоя країна, місце твого народження і третє, з наголосом на першому складі — спадок, російською — «наследство». То чому ж по всіх телеканалах уживають саме наголос на першому складі, коли йдеться таки про країну, а не про спадок? І тут винні «москалі»? Саме час образитися не на тих, хто вимагає двомовності, а на самих себе.Анатолій Грабко,редактор газети
«Рідна пристань».Гола Пристань
Херсонської області.
Чию ж мову зневажено?!
Багато знати мов — це є прекрасно, але цуратися своєї, це ж треба бути ким — лиш хохлую неясно.
Лише розумово відсталі особи можуть дійсно не розуміти, а державоненависники свідомо вдавати нерозуміння, що МОВА як атрибут державності є ознакою самоповаги громадянина, а знання мов є ознакою освіченості людини. Але без самоповаги користі від освіченості не буває. Тому-то Українець — це звучить гордо, а різного роду малороси, хохлуї (тобто гібрид хохла та холуя) — це рівень неповноцінності. І біди наші не від українців, а від того, що нині в Україні їх меншість є.
То й будемо жебраками, допоки хохлуїв і малоросів в Україні більшість є. Регіонали поставили себе в ідіотське становище, прагнучи тезою про захист російської мови в Україні видурити підтримку
«голосувальників», маючи їх за політичне безграмотну «електоральну масу». І це їм вдалося.А тим часом Європейська Хартія регіональних і мов нацменшин захищає зникаючі мови, а не інтереси розумово недолугих осіб, які неспроможні осилити мову країни проживання чи інтереси державоненависників, які свідомо загострюють мовне питання з метою використати це для анексії даної країни іншою країною.
Але ініціатори проявили брутальну зневагу до мови братнього українцям народу, до мови ... російської! Адже посиланням на
«Хартію ...» вони визнали російську мову НЕ як «російській могучій язик», а як мову, якій загрожує на Землі... зникнення. Як мови «російської нацменшини», а не вживаного російськими колоністами-шовіністами (не плутати з російськими націоналістами) і їх прислужниками ідіотичного (як і термін «совєтскій народ») терміну «русскоязичноє насєлєніє».Також не треба вдавати прислужникам російських колоністів-шовіністів ніби вони не знають, що нині немає
«русской нації», а є «російская», тому не може бути «русскоязичного насєлєнія», а лише «российскоговорящєє». І це чітко розумів Єльцин, який ніколи не говорив «ми русскіє», а завжди — «ми россіянє».Так що доцільно було б, щоб нинішній Президент Росії Путін для всієї цієї камарилії
«защітніков» неіснуючого етносу (мається на увазі «русскоязичноє насєлєніє»), які в силу власної розумової недолугості сіють розбрат між двома добросусідськими націями в угоду розумово недолугих україноненависників, організував курси на тему «Коль в головє пусто — то в чужіє сані не садісь».А депутатам ВР України терміново внести доповнення до закону про депутатів всіх рівнів, на обов’язковість тестування кандидатів у депутати на юридичний мінімум знань Конституції України. Щоб в Україні відбувалася дійсно цивілізована українізація, а не дебілізація суспільства. Щоб не пропали даремно жертви наших прадідів, дідів. Щоб наш край не став краєм пройдисвітів й рабів.
І. Залевський,гр-н Самостійної (але ще
«незалежної» від Справедливості, Милосердя та Здорового Глузду) України.Збараж.
Пересчитайте словарь
Бывший первый секретарь Компартии Украины Щербитский (так у тексті — Ред.) сказал в своем выступлении, что я Украину сделаю русской. Так и произошло, в настоящее время во всех общественных местах разговаривают на руссколм языке. А Президент Ющенко об этом и слышать не хочет. Украинский язык это перевернутый русский язык. Если пересчитать весь словарь, то в украинском словаре больше половины русских слов. Если посмотреть украинский словарь, то в нем только одна своя буква и (ы)...
Александр Кихтенко,
Бровары Киевской области.
Не будемо когутами
Україна давно переживає процес обрусіння, а найтотальніше обрусіння почалося, коли Щербицький скинув Шелеста й у містах увійшло в моду перепрофілювання загальноосвітніх шкіл з украіїномовних на російськомовні.
Але ж зараз у нас є своя держава! Я думаю, що більшість українців, навіть не української національності, вважають, що політики, які проштовхують закон про другу державну мову, працюють не на благо нашого народу й навіть російськомовного населення. Чи можна пускати таких політиків до влади?
Я не противник російської мови. Але гірко, що ми соромимося самі себе й своєї мелодійної красивої мови. Гірко чути, як оті самі політики насправді розмовляють суржиком або каліченою російською. Таких наш народ охрестив когутами. Когут — це курка, яка чомусь раптом заспіває голосом півня. Але ж вона не вимагає при цьому надати їй статус півня!
Михайло Погрібний, 81 рік.
Пронозівка
Глобинського району
Полтавскої області.
