У червні реальний валовий внутрішній продукт України зріс на 9,3 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року. Про це повідомив в. о. Прем’єр-міністра Юрій Єхануров. Тож темпи зростання, за підсумками першого півріччя, збільшилися до 5 відсотків порівняно з 4 відсотками за підсумками п’яти місяців. Пан Єхануров дійшов висновку, що політична криза не впливає негативно на розвиток економіки, а сприяє її зростанню. Що, за його словами, є «українським феноменом».

Потішився з того і в. о. міністра економіки Арсеній Яценюк, котрий вважає: результати першого півріччя дають підстави для перегляду окремих показників макроекономічного розвитку на 2006 рік і їх поліпшення. Щоправда, пан Яценюк не оприлюднив жодних цифр, сказавши, що правильніше це було б зробити після формування нового уряду. Але Мінекономіки, за його словами, над цим уже працює.

Кричатимемо «Ура!» та підкидатимемо капелюшки вгору? Можна було б, якби не інші цифри, котрі не є таємницею для громадськості. Приміром, оприлюднені прем’єром: населення, бюджетні організації і промислові споживачі розрахувалися з теплокомуненерго за поставлений газ лише на 59 відсотків. Загальна заборгованість за нього в першому півріччі становить майже 3 млрд. грн. А заборгованість міських водоканалів за електроенергію на перше червня перевищила 2 млрд. грн. Усього — 5 млрд. грн., що дорівнює заборгованості всієї України за газ на початок року. Хто і з якого бюджету їх сплачуватиме?

В Україні започаткували хитру систему: ціни підвищує Кабмін, а субсидії і дотації населенню виплачують із місцевих бюджетів, у яких грошей на це немає. Недавно 25 голів з Асоціації міст звернулися до Кабміну з вимогою спрямувати на це кошти — згідно з Конституцією, але досі їх не одержали.

Ми також заборгували 500 млн. грн. за поставлений російський газ і ще стільки маємо сплатити за нього за останніми домовленостями про додаткові поставки. Але Мінфін відбивається, посилаючись на дефіцит бюджету...

Крім того, нас, здається, підстерігає ще одна небезпека. Інформація навіть від читачів «ГУ» з областей свідчить: дедалі частіше порушуються графіки виплат пенсій. Але годі шукати офіційної інформації про статки Пенсійного фонду. Як і про кредиторсько-дебіторську заборгованість підприємств, котру Держкомстат востаннє оприлюднив за підсумками першого кварталу.

Цікаве спостереження: почастішали випадки, коли в магазинах, а про базар годі й казати, продавці не беруть монети вартістю 1—2 копійки. Упродовж трьох днів на проході через Дарницький ринок до метро ніхто не підняв кілька розсипаних таких монет. А за 50 грн. нині купиш далеко не ту кількість товарів, яку можна було придбати ще півроку тому. З власного досвіду ми знаємо, що це означає.

І насамкінець запитання до уряду: якщо в Україні зростає ВВП, то чому маємо такі величезні борги? Зрештою, де гроші?