Футбольне шоу з кримінальним ефектом

Всесвітнє футбольне шоу влетіло уболівальникам у копієчку. Особливо двом сотням клієнтів київської туркомпанії «Брама». За організацію поїздки на чемпіонат, що не відбулася, ця команда заплатила близько 300 тисяч євро.

...Квитків немає

Один з потерпілих — директор одеської туркомпанії «Пори року» Іван Ковпак. У березні він перерахував «Брамі» 31 тисячу 215 гривень за бронювання квитків на три гри за участю української збірної для шести своїх клієнтів. Уболівальникам видавали іменні сертифікати, які ближче до початку чемпіонату повинні були обміняти на квитки. «Спочатку ми довго і тяжко домагалися сертифікатів. 16 травня я нарешті одержав їх (до того ж не всі), щоб оформити візи, а 17 здав назад у «Браму» для обміну, який повинен був початися не пізніш як 20 травня», — розповідає директор «Пори року». Далі все пішло не за сценарієм. «31 травня від начальника служби безпеки групи компаній «Брама» Ігоря Шевченка я почув, що квитків не буде, сертифікати анульовано, а сплачені за них гроші мені повернуть, — згадує Іван Ковпак. — Наступного дня я знову приїхав до «Брами», і застав там її директора Володимира Кебу, що давав показання міліції». Шахрая здала своя ж служба безпеки. На той час частину зібраних з клієнтів грошей він встиг розтратити.

Незвані гості

Сертифікати, що видавав їм Кеба, не викликали сумнівів. Як і потрібно, на них стояла печатка реєстратора квитків — СП ЗАТ «Україна Футбол Інтернешнл» (УФІ) і підпис її виконавчого директора. Уболівальники були записані в графі «гості», а покупцем була фірма «Гамалія» —офіційний туроператор Українського футбольного дому в Німеччині.

— У квітні «Брама» уклала з нами агентський договір на одержання для своїх клієнтів і квитків на чемпіонат, і наших турпослуг, — розповідає директор «Гамалії» Ігор Голубаха. — Після цього майже місяць «Брама» до нас не зверталася і нічого не замовляла. На початку травня вона забронювала через нас місця на стадіонах для 44 або, можливо, трохи більше, 120—130 своїх клієнтів, внесла в касу «Гамалії» певну суму й одержала наші сертифікати. А 31 травня попросила ці сертифікати анулювати без застосування до неї штрафних санкцій. Оскільки у нас був вихід на комп’ютери ФІФА, нам удалося це зробити. Гадаю, «Брама» просто переоцінила свої можливості. Я не говорив би про те, що відбулося, як про аферу... Усім постраждалим уболівальникам я готовий повернути гроші за квитки. 20—30 чоловік уже скористалися цим.

А хто решту поверне?

Але... не все так просто. По-перше, «Брама» перепродувала квитки клієнтам утричі дорожче, ніж купувала їх у «Гамалії», а по-друге, багато уболівальників замовляли в шахраїв весь комплекс турпослуг, з доставкою і з розміщенням у Німеччині. Ці витрати, схоже, ніхто відшкодовувати не збирається.

— Засновник групи компаній «Брама» і за сумісництвом лідер партії «Нова сила» Юрій Збітнєв привселюдно в ефірі 5-го каналу заявляв про те, що гроші всім потерпілим відшкодують у повному обсязі. З того часу пройшов уже місяць. «Порі року» повернули тільки 6 тисяч з 31 215, — розповідає юрист туркомпанії Тетяна Островська. (Приблизно така само ситуація і в інших колег по нещастю. — Г. Л.). — У межах слідства «Пори роки» визнано цивільним позивачем і ми вимагаємо стягнути з ТОВ «Туркомпанія «Брама» решту суми. Сподіваємося також у повному обсязі стягнути з відповідачів матеріальний і моральний збиток, завданий фірмі.

Не виключено, що судитися уболівальники будуть і з «Гамалією». Адвокати потерпілих стверджують, що вона порушила умови обігу сертифікатів, установлені ФІФА. За їхніми словами, процедура анулювання сертифікатів узагалі не була передбачена! Про цей нюанс нічого певного сказати не можуть ні в УФІ, ні в «Гамалії». Директор турфірмы Ігор Голубаха зазначив лише, що «правилами ФІФА взагалі багато чого не було передбачено».

Проти директора «Брами» Володимира Кеби порушено кримінальну справа за ст. 140 ч.4 КК України («шахрайство»). Відведені законом на попереднє розслідування два місяці минають другого серпня. Після цього справу мають передати до суду, —якщо, звичайно, вартові порядку не попросять продовжити терміни слідства. Офіційно потерпілими у справі визнано 13 фізичних і 14 юридичних осіб. Серед них — низка регіональних турфірм.

Щастя з доважком

Потерпілі кажуть, що добре знали або принаймні чули про те, що ексклюзивним партнером Федерації футболу України з розповсюдження квитків на чемпіонат була турфірма «Гамалія». Чому ж тоді звернулися до «Брами»?

— «Гамалія» пропонувала квитки на футбол, а точніше, сертифікати на їх одержання, тільки в турпакеті (з доважком у вигляді плати за візу, переліт, проживання в готелі, харчування, екскурсії тощо), —пояснює Іван Ковпак. — Нашим клієнтам це було не потрібно — у когось уже були відкриті візи, хтось збирався зупинитися в Німеччині у друзів, комусь не підходив організований «Гамалією» чартерний рейс із Києва... Але «чисті» сертифікати купити просто було неможливо.

З якоїсь причини «Гамалія» продавала сертифікати тільки «Брамі», а Кеба їх перепродував.

«Важливо було знати, що фанати сплять не під кущами...»

Директор «Гамалії» Ігор Голубаха не заперечує, що спочатку його турфірма справді сертифікатів не пропонувала. Невеликий залишок «чистих» квитків реалізували лише під завісу кампанії, коли до чемпіонату залишалося зовсім мало часу.

— Федерація футболу України нам доручила організувати саме команду уболівальників. — Пояснює Ігор Голубаха, роблячи наголос на слові «команда». — І це була вимога організаторів чемпіонату, щоб національні федерації футболу несли відповідальність за своїх фанатів і знали, як і де їх розмістили, що сплять вони не під кущами і не перебувають під загрозою депортації. До речі, Посольству Німеччини в Україні наша робота в цьому напрямі сподобалася.

А от уболівальникам... З різних причин турфірма і її клієнти залишилися не дуже задоволені один одним. Почалося з того, що два автобуси наших туристів ледве не спізнилися на першу гру української збірної з іспанцями. У «Гамалії» кажуть, що від таких казусів ніхто не застрахований, адже в Лейпциг з’їхалася сила-силенна народу, і його вулиці були практично заблоковані через автомобільні пробки. Про поводження наших фанів теж розповідають різне. Ігор Голубаха згадує, як «група українських туристів» узагалі була під загрозою депортації — через п’яний бешкет у ресторані німецького готелю. Директору «Гамалії» з великими зусиллями вдалося умовити адміністрацію готелю не виганяти їх на вулицю вночі, а хоча б почекати до ранку. Уболівальники стверджують, що «за такі гроші» їх могли б розмістити трохи ближче до Лейпціга, Гамбурга та Берліна, а не за вісімдесят і не за 200 кілометрів від них. Ігор Голубаха може заперечити: його клієнти їхали в заслання добровільно, оскільки замість двозіркового готелю в Берліні зі зручностями на поверсі їм пообіцяли чотирьохзіркову в передмісті...

Невдачливі

Стосовно клієнтів «Брами», яким не пощастило, то і вони не залишилися поза увагою. Директор «Пори року» своїх підопічних до Німеччини все-таки відправив, — заплативши за квитки зі своєї кишені. Добре, що у Ковпака таких клієнтів було лише шість, а не 40, як у інших турфірм. Та й репутація туркомпанії того варта.

Іншим потерпілим пощастило поїхати через фірму Ігоря Голубахи. Генеральний директор «Україна Футбол Інтернешнл» Олег Шкрьоба каже, що Федерація футболу України зробила все можливе, щоб клієнти «Брами» все-таки потрапили на чемпіонат. Виклопотала додаткові квитки для потерпілих, які вони могли купити в «Гамалії» за свої кревні. Скористалися такою можливістю чомусь не всі. У результаті одна половина обманутих фанів уболівала за нашу збірну в Німеччині, інша — сидячи дома біля телевізорів.

— А чому спочатку так складно було купити «чисті» квитки? — поцікавилася я в Олега Валерійовича. Кажуть, «Гамалія» продавала тільки турпакети...

— І турпакети, і окремо квитки... І, що приємно відзначити, люди зрозуміли, що їм набагато вигідніше купити повний тур. Не було багато уболівальників, які претендували на «чисті» квитки.

Гроші, гроші, гроші...

Квиток першої категорії на один матч української збірної у групі коштував 110 євро. У «Брамі» за нього просили втричі дорожче, а в «Гамалії» за поїздку на один матч платили майже 700 євро. За турпакет, що передбачав відвідання трьох ігор у групі, в офіційного туроператора потрібно було заплатити від 2,5 до 5 тисяч євро і більше.

Частина українських уболівальників була готова заплатити за «чисті» квитки на великий футбол навіть за аукціонною ціною. Але таку можливість їм надавали або інтернет-спекулянти, або такі само шахраї, але з фірми «Брама». Як результат — квитки перекуповували через треті-четверті руки. Якусь частину пропусків на матчі можна було б продати на аукціоні, а виручені гроші віддати на добродійність. Або принаймні не позбавляти людину вибору і не відправляти її з «групою товаришів» за розписаним маршрутом. Наш імідж в очах німецького посольства від цього не постраждав би.