Із досьє «Голосу України»

Народився 23 квітня 1965 року в Києві. 1998 року закінчив відділення політології філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Трудову діяльність розпочав 1985 року після військової служби в лавах Радянської Армії на посаді заступника директора молодіжного дитячого спортивного клубу «Спарта».

З 1989-го по 1994 рік — заступник директора сільгосппідприємства «Дедалі-99» та промислового підприємства «Обрій» у Вишгороді.

До обрання 20 квітня 2006 року на нову посаду голови Київської обласної ради працював директором «Промислово-торгової фірми «ДВК», керівником секретаріату Всеукраїнської громадської організації «Інтелектуальний форум України», заступником голови ради фонду «Україна—ХХІ століття» та заступником керівника Київського обласного штабу «Блоку Юлії Тимошенко».

Перші сесії Київської обласної ради нинішнього, п’ятого, скликання одразу заявили про себе своєю сміливістю, несподіваністю і амбіціозністю, які в дечому ідуть навіть урозріз з чинним законодавством. З цього приводу наш кореспондент звернувся із запитаннями до новообраного голови Київоблради Володимира Майбоженка.

— Володимире Володимировичу, ви вже провели не одну прес-конференцію для журналістів республіканських засобів масової інформації, чого раніше не було. Не раз спілкувалися з обласними радіослухачами, телеглядачами. Чим це зумовлено? Ви хочете, щоб про нову обласну раду більше чули, знали про її перші кроки? Вона, на вашу думку, заслуговує цього?

— Передусім хочу наголосити, що від попереднього скликання нинішня наша рада відрізняється не лише кількісним, а насамперед якісним складом. І це тому, що вибори відбулися на партійній основі. А це означає, що відповідальність за стан соціально-економічного розвитку області, поліпшення його мають узяти ті політичні сили, яким довірили жителі Київщини. Ми повною мірою усвідомлюємо свою відповідальність і зробимо все для того, щоб виправдати високу довіру виборців.

Тому ми хочемо, щоб про роботу нашої принципово нової ради знали більше і в області, і в Україні.

— Цікаво, який склад нинішньої облради? Правда, що в ній переважають «бютівці»? І чи значно збільшено кількість постійних комісій ради? Коли так, то навіщо?

— З усіх 120 депутатських мандатів Блок Юлії Тимошенко отримав 66 місць, «Наша Україна» — 16, Соціалістична партія — 14, Партія регіонів — 11, Народний блок Литвина — 7, Український народний блок Костенка та Плюща — 6.

Раніше в Київській облраді за кількості 70 депутатських місць було вісім комісій, і, мабуть, тому вона не відзначалася якимись оригінальними чи сміливими рішеннями. Нині в раді 19 комісій. Їх робота вже істотно позначилася на активності ради, її рішеннях.

— До речі, ваша обласна рада вирізняється ще й тим, що у вас тепер три заступники, один з яких — перший. Цього ніколи раніше не було, і це є порушенням чинного законодавства. Рада відхилила протест прокурора області щодо цього. Правда, що при раді створено виконавчий комітет, якого також ніколи не було? Чим спричинені, на ваш погляд, такі рішення ради?

— Це ми робимо відповідно до потреб конституційної реформи, якою передбачено передання функцій виконавчої влади від держадміністрацій виконкомам місцевих рад. А це і передбачає створення виконкомів, зокрема і при обласній раді.

Протест прокуратури області справді відхилила друга сесія облради — про законність призначення трьох заступників голови ради. Ми вважаємо, що вчинили законно, бо дотримуємось положень Європейської хартії про місцеве самоврядування, яку ратифіковано Україною 11 вересня 1997 року та яка набула чинності з 1 січня 1998 року. Три заступники голови на 19 комісій сьогодні є оптимальним варіантом.

Збільшення кількості постійних комісій з 8 до 19, вважаємо, — одне з найважливіших рішень для реалізації наших намірів. Це потрібно для більш професійного підходу до розв’язання всіх питань життєдіяльності столичної області. Проте ми залишаємо за собою право переглядати кількість комісій, якщо вони доведуть ефективність своєї роботи.

На другій сесії ми затвердили новий регламент, положення про президію та постійні комісії ради. Зауважу, організаційний етап ми пройшли досить успішно. До осені плануємо підготувати стратегічний план соціально-економічного розвитку області на рік і п’ятиріччя, так, як це свого часу було зроблено в Києві.

— Володимире Володимировичу, а чи не призведуть названі вами рішення сесії, прагнення депутатів підвищити роль ради, перерозподілити обов’язки між представницькою і виконавчою гілками влади до руйнації всієї чинної управлінської вертикалі в області?

— На мою думку, для таких побоювань немає підстав. Навпаки, ця управлінська вертикаль тільки зміцніє, працюватиме набагато ефективніше. В новоутворених управліннях з питань бюджету й фінансів, соціально-економічного розвитку та соціально-гуманітарної політики й інших працюватимуть фахівці, які прийматимуть професійні, виважені рішення.

— І про двовладдя в області. Суд поновив Євгена Жовтяка на роботі головою облдержадміністрації. Того ж дня Президент своїм указом призначив на цю посаду Віру Ульянченко. Як ви розцінюєте цю ситуацію?

— Поновлення на роботі Жовтяка — то справа суду. Призначення Віри Ульянченко — справа Президента України. Ми обговорювали це на одній із сесій, і більшість депутатів висловлювалася, що Президент України знехтував їх волю і думку, прийняв рішення, навіть не порадившися ні з ким в облраді. Це погано. Нам, звичайно, хотілося б, щоб і голова ОДА був із тієї політичної сили, що й більшість депутатів. Отоді була б справжня співпраця і добрі наслідки.

Вважаю, що призначення голови облдержадміністрації слід відкласти до призначення нового Прем’єр-міністра, який і внесе кандидатуру на голову ОДА.

— І останнє моє запитання. Шляхом проведення прес-конференцій в республіканських інформагентствах, у виступах по радіо, телебаченню ви і надалі збираєтесь регулярно розповідати про роботу обласної ради, прийняті нею рішення? Ви очікуєте на широку підтримку, схвалення дій облради, своєї особистої ролі в цьому процесі? І чи не бачите ви у своєму списку використовуваних ЗМІ і «Голос України»?

— Дуже вдячний вам за такі запитання. Роль засобів масової інформації в діяльності обласної ради важко переоцінити. Ми працюємо відкрито. То й інформація у ЗМІ про таку роботу має бути постійною і об’єктивною. Саме тому вже на першій сесії ми розглядали питання інформаційного простору Київщини. Наголошувалося, що органам місцевого самоврядування фактично перекритий доступ до мас-медіа. Виступи окремих керівників нагадують скоріше самопіари (себе не маю на увазі). Це жодним чином не сприяє всебічному інформуванню населення. Кошти, які надавали на це з обласного бюджету, використовували неефективно. Припинилося фінансування комунального підприємства «Київ-медіа».

Тому депутати зійшлися на тому, що час уже в області мати і власне комунальне телебачення. Ми створили постійно діючу групу з депутатів та журналістів, яка ще ретельніше вивчить ситуацію, що склалася в області в медіа-просторі, і внесе пропозиції для її поліпшення.

Парламентська газета «Голос України» — одне з найавторитетніших друкованих видань у державі. Тому ми дуже вдячні вашій редакції за виявлену увагу до роботи Київоблради. А подальшу співпрацю вважатимемо за честь.

— Що ж, будемо сподіватися, що це ваше інтерв’ю і стане початком співпраці. Дякую вам за нього. Хоча це не означає, що ми лише схвально оцінюватимемо роботу ради.

— А ми постараємось не давати вам приводу для інших оцінок...

Розмову вів Яків ГАЛЬЧЕНКО.