Інфляція у червні становила 0,1 відсотка проти травня (тоді мали 0,5 відсотка), проте це не надихнуло Мінекономіки переглянути свій річний прогноз в 11,4 відсотка.

Держбюджет перевиконав план з доходів за півріччя, однак ще не узгодив його з видатками.

Багатьом шкода, що з політичної сцени йде команда Юрія Єханурова. Може, так, як було, коли скинула бутси в Німеччині українська футбольна збірна. Уряд Юрія Єханурова не виграв, але й не програв. За результати, які стисло прокоментував минулої середи в. о. міністра економіки Арсеній Яценюк, не червоніють. У червні темпи споживчої інфляції знизилися до 6,8 відсотка річних, тоді як ще у травні було 7,3. Такого мінімального значення ми досягали востаннє у квітні 2004-го. Динаміка промвиробництва має позитивний тренд, а інфляція у виробничому секторі — ознака пожвавлення ділової активності. Мінагрополітики констатує добрі види на врожай і експорт зернових. Задовільна макродинаміка посилила попит на гроші. Росіяни вже не збираються переглядати ціни на природний газ. І держбюджет, хай і виконується з дефіцитом, на порядок краще збалансований, ніж було за урядів минулих скликань.

Звісно, на кожну правду в. о. міністра в опонентів команди Ю. Єханурова знайдеться кілька «щоправда». Бракує, щоправда, інвестицій. І ціни на газ, щоправда, зростатимуть. І, щоправда, Нацбанк протиставить інфляції стерилізацію гривні, яка потягне за собою подорожчання кредитних ресурсів на ринку, а зрештою — гальмування економічного зростання. І перевиконання доходної частини загального фонду держбюджету означає, що фінансування видатків більш як на 3 мільярди гривень перенесено під завісу року. І т. д., і т. п.

За бажання, а воно часом поглинає всі інші відчуття, можна відшукати зв’язок між ВВП і глобальним потеплінням. Бо все, що глобальне, десь там, за обрієм, а життя — воно ось, за вікном. І коли подивитися неупереджено, то істотно менша, ніж торік, грошова пропозиція (приріст грошової маси поступається минулорічному більш як удвічі) де-факто є зараз неабияким антиінфляційним чинником. І кредитна активність — на рівні минулого року, хоч кредити прагнуть брати, звісно, здебільшого у твердій валюті. І негативне сальдо торгового балансу, швидше за усе, зменшиться з поліпшенням конкурентоспроможності продукції експортерів, яку забезпечує нині девальвація реального обмінного курсу гривні.

Мінекономіки, втім, запевнило, що підстав не досить, щоб переглянути в бік зменшення свій річний прогноз в 11,4 відсотка. Причина — у подорожчанні природного газу для населення, що потягне за собою зростання вартості житлово-комунальних послуг уже цього місяця. Менш охоче коментували зростання тарифів на пасажирські перевезення, а дарма. Саме вони спричинили найбільший інфляційний ефект на ринку послуг у червні.

Мінфін публічно відзвітував про перевиконання плану з мобілізації доходів до загального фонду держбюджету в червні на 4 відсотки (на 280 мільйонів гривень). За даними Держказначейства, піврічний план перевиконано на 2,1 відсотка (на 903,8 мільйона гривень). В. о. міністра фінансів Віктор Пинзеник не вбачає небезпеки докорінного перегляду держбюджету. Нагадаю, здебільшого її пов’язували з гіпотетичним зростанням цін на імпортне блакитне паливо. Однак літня спека ще не ознака глобального потепління — газ у другому півріччі для промисловості не подорожчає. Бюджетні доходи першої половини року ще не погоджені з видатками, звітність про які оприлюднюється лише в останній декаді місяця.

То що і де правда? Мінфінові закидають, що за дефіциту в 5 мільярдів гривень і планових показників фінансування багатьох видатків він переносить на кінець року. Це так, але не через арифметику, а особливості проведення державних закупівель і бюджетного розпису. Про це свідчать і значні обсяги невикористаних ресурсів, і, зрештою, безпрецедентне перевиконання плану місцевими бюджетами з мобілізації доходів. Нагадаю, Мінфін передбачав, що доходи місцевих бюджетів зростуть за січень—червень на 6 відсотків, а місцеві органи влади — на 13, а фактично вони зросли на 31! Віктора Пинзеника запевняють, що знадобляться додаткові запозичення — дорогі на зовнішніх ринках через підняття процентних ставок, тож він або позичатиме у своїх, або скорочуватиме соціальні видатки.

Що бракуватиме грошей — не факт, а що треба переглядати соціальний пакет, то це — очевидно. Економіка вгинається під структурним тягарем держбюджету, а соціальний пакет потягне на додаткові 13 мільярдів гривень... На цьому тлі зміна коаліційних декорацій, яка відбулася минулого четверга, висунула на порядок денний нетривіальні запитання: що робитиме нова урядова команда з таким законом, як «Про дітей війни», чи не встановить вона додаткові пільги, щоб компенсувати виборцям подорожчання природного газу, зрештою — який розмір дефіциту держбюджету вважатиме вона прийнятним. Від відповідей на них залежить і подальша динаміка економічного розвитку країни, і рівень інфляції.