Завтра — вибори Президента України. Вони без перебільшення будуть найважливішими та найскладнішими в історії нашої держави. Країна обиратиме не лише найдостойнішого з-поміж 21 кандидата, а й своє майбутнє.

Ця кампанія, дійсно, була незвичною для України. Вперше перегони відбувалися у такий короткий термін та ще й в умовах зовнішньої агресії й незаконної дії озброєних угруповань, які намагаються підірвати суверенітет і територіальну цілісність країни. Та ще й прямо кажуть — їх мета зірвати вибори. Події на Сході країни — тероризування місцевих мешканців, залякування та викрадення членів виборчих комісій, розгромлення дільниць, викрадення документації й справді можуть стати справжнім викликом для країни. Щоб не допустити зриву волевиявлення у східних регіонах, влада доклала максимум зусиль. Зокрема, на базі ЦВК спільно з Кабінетом Міністрів створено об’єднаний оперативний штаб для забезпечення проведення прозорих і демократичних перегонів. Уряд у ньому представлятиме перший віце-прем’єр-міністр Віталій Ярема, долучаться й силовики. Водночас особливу увагу приділятимуть охороні членів окружних та територіальних виборчих комісій.

Крім того, правоохоронці створили мобільні групи, які оперативно виїжджатимуть на місця у разі отримання будь-якого сигналу про правопорушення у день виборів. До охорони правопорядку долучаться також і небайдужі активісти. Усі вони діятимуть спільно з правоохоронцями.

Що ж стосується Донецької та Луганської областей, то там, за словами Прем’єр-міністра, відпрацьовуватиметься окрема схема щодо забезпечення правопорядку та виборчого процесу. «Будь-які спроби терористів у Донецьку та Луганську зірвати всеукраїнські вибори Президента приречені на провал», — заявив прем’єр. А парламент у свою чергу ухвалив закон, яким дозволив ЦВК змінювати місце засідання окружних виборчкомів за поданням відповідного голови облдержадміністрації.

Однак далеко не всі виборчі дільниці на Сході зможуть відкритися у день голосування. Принаймні за два дні до волевиявлення 12 органів ведення Державного реєстру виборців у Донецькій та Луганській областях (по шість у кожному регіоні) були заблоковані. І ситуація, за словами заступника голови ЦВК Андрія Магери, постійно змінюється: одні відділення звільняють, інші навпаки — захоплюють. Якщо ж немає списків виборців, то і проголосувати буде неможливо. Загалом у східних регіонах проживає близько п’яти мільйонів виборців, сказати достеменно скільки з них зможе проголосувати — неможливо, переконаний заступник голови ЦВК. Однак запевнив: Центрвиборчком постійно триматиме зв’язок із комісіями і стежитиме за ситуацією. Водночас голова Комітету виборців України Олександр Черненко переконаний: хоча становище в східних регіонах залишається складним, загрози, що вибори в Донецькій та Луганській областях взагалі не відбудуться, не існує.

Що стосується решти територій, то тут виборчий процес відбувався нормально. За словами Олександра Черненка, 90 відсотків виборчих округів успішно підготувалися до виборів. «Там, де сьогодні не ведуться бойові дії, там, де помешкання не захоплені озброєними бандитами — загалом підготовка велась нормально. А це 90 відсотків території України та 90 відсотків виборчих округів», — зауважив він.

Та попри таку успішність, справжньою проблемою постала мінімальна кількість членів комісій. До цього питання, стверджує голова КВУ, кандидати поставилися безвідповідально з самого початку. А згодом деякі із них взагалі заявили, що знімають кандидатуру з перегонів і почали відкликати своїх представників із комісій. Тож парламенту довелося вносити зміни до закону про вибори Президента, аби комісії змогли працювати. До речі, заяви кандидатів про зняття своїх кандидатур з перегонів не мають юридичних наслідків. Як пояснив заступник голови ЦВК А. Магера, офіційно це можна було зробити лише до 1 травня 2014 року. Тож їхні прізвища залишаться у виборчих бюлетенях. Водночас позначка «вибув» також не буде проставлена. Закон передбачає таку можливість лише у разі смерті кандидата.

І експерти, і соціологи очікують на достатньо високу явку виборців — на рівні 70 відсотків. На користь високої явки свідчить і кількість виборців, які цього року звернулися до відділів ведення Держреєстру виборців із заявами про зміну місця голосування. Охочих виявилося 171 078 осіб. Найактивніші — львів’яни, кияни та дніпропетровці. Кримчани з цієї кількості становлять близько шести тисяч осіб. Активність припала на останні дні, відведені законом для зміни місця голосування (термін сплив 19 травня). Люди годинами стояли в чергах, та попри це не всі бажаючі встигли — підвела звичка українців робити все в останній момент.

Щоб звичка не підвела нас знову, маємо всі як один прийти на дільниці та проголосувати. Адже останні події в країні яскраво засвідчили: небайдужість та активна громадянська позиція здатні багато чого змінити. Тож до четвертого червня (до цього терміну ЦВК має встановити офіційні результати волевиявлення) країна, можливо, матиме нового Президента. Якщо ж одного туру виявиться замало — 15 червня обиратимемо вже серед двох претендентів.

ЦИФРА

 

Центральна виборча комісія зареєструвала 2784 офіційні спостерігачі на позачергових президентських виборах. Від дев’ятнадцяти міжнародних організацій — 2482 особи та від дев’ятнадцяти іноземних держав — 302 особи. Найбільше представництво матиме БДІПЛ ОБСЄ — 1056 осіб.

Цитата

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк: «Окреме питання — це захист членів комісій, бо після дня виборів у нас буде ще ніч виборів та момент підрахунку голосів. Важливе питання — забезпечення правопорядку та безпеки і для тих, хто прийде голосувати, і для тих, хто рахуватиме ці голоси».

Дослівно 

Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера: «25 травня вибори відбудуться і вважатимуться легітимними незалежно від кількості виборчих дільниць та виборчих округів, де з різних причин голосування не відбудеться. Україна отримає законно обраного Президента, якого буде визнано не лише в межах країни, а й міжнародним співтовариством. У цьому немає жодного сумніву».