У рамках ІХ Міжнародного фестивалю «Київські літні музичні вечори» відбувся концерт Національного академічного симфонічного оркестру під орудою Віктора Палкіна. В супроводі оркестру вперше виступали в Україні норвезька флейтистка Інгеборг Крістоферсен і російський піаніст Антон Сальников.

Київські літні музичні вечори — Міжнародний фестиваль, заснований у 1998 році, став «другою київською філармонією» — з тими само оркестрами, що й у «першій» філармонії, але з юними солістами — в основному випускниками Міжнародної літньої музичної академії. Організаторам фестивалю, з яких найініціативнішими є Міжнародний благодійний фонд конкурсу Володимира Горовиця і Київське вище музичне училище імені Глієра, не довелося винаходити колесо: у 20-х роках минулого століття на естраді Маріїнського парку безкоштовні просвітительські концерти давали Глазунов, Прокоф’єв, Горовиць, Мільштейн, оркестрами диригували Глієр і Блуменфельд.

У ХХІ столітті фестиваль зумів зберегти високий виконавський рівень, широку аудиторію і просвітницьку нотку. Останній з концертів запропонував слухачам одразу кілька тем: ювілей Моцарта, порівняння барочної блокфлейти з українською народною сопілкою, романтичний фортепіанний концерт у версії Роберта Шумана і творчі біографії двох молодих виконавців —Інгеборг Крістоферсен і Антона Сальникова.

Крістоферсен у свої 20 років встигла закінчити школу при Музичному інституті Barratt Due в Осло, Академію музики та інформації в Есберзі (Данія) і вже два роки в Школі культури Есберга викладає гру на блокфлейті. Відмінно володіючи флейтою, фортепіано і клавесином, постійно виступаючи із сольними концертами й у складі музичних ансамблів, Інгеборг Крістоферсен у 2003-му і 2005-му в Норвегії було визнано «Музикантом року».

У київському концерті Інгеборг Крістоферсен показала свою однакову прихильність і до стародавньої і до сучасної музики, після Концерту Вівальді виконавши «на біс» композицію сучасного німецького автора, побудовану на наслідуванні пташиного співу. І птахи не змусили себе довго чекати — ближче до кінця п’єси вони літали над сценою, підспівуючи талановитій флейтистці.

Антон Сальников в основній програмі виконав Концерт для фортепіано з оркестром ля мінор Роберта Шумана, а «на біс» —п’єсу Ференца Ліста. Для молодого російського піаніста, котрий закінчив Московську консерваторію і вже встиг стати лауреатом конкурсів в Італії, Німеччині, Нідерландах, нинішній виступ став першим в Україні. Якби не опущений до клавіш рояля мікрофон, що спотворює баси і робить звучання інструмента темброво збідненішим, його гру можна було б назвати зразковою. Ліст «на біс» пролунав як данина власному іміджу піаніста, зовні дуже схожого на угорського класика.