І знайшов церковний лист з минулого,який потрапив до адресатів через 115 років

Наприкінці ХІХ століття парафіяни храму, зведеного у поселенні Демидівка і названого відомим дослідником історії Миколою Теодоровичем в «Історико-статистичному описі церков та приходів Волинської єпархії» на диво привабливим, вирішили написати листа нащадкам. У ньому вони закликали дотримуватися православної віри, шанувати історію, пропагувати ідеали добра, людяності, побожності. За велінням авторів, лист належало розкрити та оприлюднити через сто років у церкві святого Іоанна Святителя.

Однак задуманому не судилося здійснитися, бо за тоталітарного режиму храм стерли з лиця землі. Демидівську церкву розібрали за кілька днів, хоч вона, за словами місцевого жителя Андрія Тарасюка, могла простояти ще не одне століття: дерево було міцним, проектування — вдалим. До речі, зводячи святиню, будівничі не використали жодного цвяха. Втім, коли зачепили за церковні стіни стальні троси, трактори застрягали на місці — така була міць будівлі.

Чимало історичних реліквій під час тодішнього глуму було розкрадено. А ось на капсулу з листом, хоч як дивно, ніхто із глумівників не звернув уваги. Пізніше на церковних руїнах її запримітив дід Башмат, який, попри заборону забирати та переховувати культові предмети, все-таки не побоявся «поритися в руїнах» і в такий спосіб зберегти хоч щось, що нагадувало б про святиню. У тому числі й згаданого церковного листа. Після смерті діда це писання почало переходити від однієї родини до іншої, потім залягло в шухляді.

А коли по селищу прокотилася чутка, що в Демидівському ліцеї створюватимуть музей і чекатимуть від місцевого люду цікавих, з історичною цінністю предметів, відповідно, згадали й про унікальне писання. Так воно і потрапило до музею, який цьогоріч під завершення навчального року відкрили у навчальному закладі.

— Це найкраще місце, де належить зберігатися такій реліквії, — вважає директор Демидівського ліцею Микола Рудковський. — Адже давнє писане повчання адресоване насамперед молоді. А демидівська молодь (і не лише шкільна) неодмінно побуває в нашому музеї й зіткнеться з життєвими настановами своїх славних попередників. Тож місток між поколіннями не переривається, хоч і дуже довгий був шлях повчального листа до сучасників — аж 115 років.

Між іншим, за часів незалежності України в Демидівці на місці зруйнованої в часи тоталітаризму церкви побудовано нову.

Євген ЦИМБАЛЮК,Олександра ЮРКОВА.

Рівненська область.