Те, що нині відбувається у деяких наших сім’ях, Нечуєві-Левицькому не могло б, певне, не лише уявитися, а й наснитися в кошмарному сні. Щодень міліцейська хроніка приносить усе нові й нові повідомлення про бойові дії на сімейному фронті. Слова ці ми цілком спокійно вживаємо без лапок, оскільки в сімейних «розбірках» є не лише поранені, а й убиті. Причому правоохоронці вже давно помітили дивну закономірність: якщо чоловіки зазвичай лише б’ють чи калічать своїх благовірних, то жінки в подібних ситуаціях нерідко йдуть «до кінця», адже брак фізичної сили вони компенсують за допомогою підручних «інструментів» — кухонних ножів, сокир, палиць і навіть сап, як це сталося свого часу в одному полтавському селі, де чоловік причепився до дружини, коли та сапала грядку... Ледь урятували нещасного!

Втім, трапляються й патологічні випадки. Так, цими днями правоохоронці Миргородського району з’ясували нарешті долю 41-річного жителя с. Михайлівка, який пропав ще в липні минулого року. Чоловік ніде не працював, а тому серед версій його тривалої відсутності, яка побутувала в селі з подачі дружини, була й така: мовляв, десь подався на заробітки й ні слуху ні духу... Може, десь і згинув. Власне, так воно й трапилося. З тією лише різницею, що, як виявилося, чоловік не тільки нікуди не виїздив із села, а й з власного обійстя не виходив! Його труп весь цей час пролежав у погребі, закопаний там, як-то кажуть, без належних церемоній. І доправила його туди власна дружина. За її поясненнями, того липневого дня вони з чоловіком посварилися, дійшло до бійки. Захищаючись, вона, мовляв, схопила чоловіка за горло й почала душити... І задушила! Тож довелося замітати сліди. Але як після цього жити?

Щось подібне сталося не так давно і в селі Сагайдак Шишацького району. На одному з обійсть десять днів пролежав у колодязі труп 70-річного господаря. Звісно, потрапив він туди не з власної волі, а «токмо волею пославшей мя жены» — 69-річної співмешканки, яка в момент, коли дідок підійшов до колодязя, «злегка» стукнула його по голові ломиком. Мовляв, останнім часом сімейне життя у них не ладилося, дід став нестерпним, часто бурчав і сварився.

Де витоки жіночої жорстокості? Психологи стверджують, що в так званих неблагополучних сім’ях жінки самі часто-густо стають жертвами жорстокості. Але одні підсвідомо «погоджуються» на цю роль, роками й десятиліттями несуть свій хрест, терплячи наругу від чоловіків, а інші навпаки -намагаються всіляко протистояти й навіть мститися, діючи за принципом «око за око, зуб за зуб». Втім, хіба можна винити в цьому самих лише жінок?

...Пригадую жахливий випадок, свідком якого довелося бути в одному з дитячих притулків. «Що цікавого ви можете пригадати?» — весело запитала в малечі вихователька. Діти навперебій квапилися поділитися вражаючими для них цікавинками: «Я бачив літака!..», «я був у зоопарку...», «я гладила коня...», «у мого тата був мотоцикл...» І раптом одна дівчинка сказала фразу, після якої враз стало тихо: «А моя мама вбила татка!»

Як після цього складеться доля її самої?