Коли подорожуєш Чехією, впадає в око одна деталь. Там немає розшарування між мешканцями великих міст і маленьких містечок, а села однаково ошатні: і ті, що поблизу столиці, і ті, що за сотні кілометрів. Там також якісні дороги, оброблені поля. А приватні будиночки, всі, як один, дуже однотипні, але в гарному сенсі слова — витримані в одному стилі й приблизно однакові за розміром. Це й зрозуміло: тут люди мають майже однакові статки. Переглядаючи списки найбагатших людей світу, ви навряд чи знайдете там чеха. Зате їхня батьківщина за економічним розвитком посідає 30-те місце у світі. Її валовий внутрішній продукт уже досяг 20 відсотків і з кожним роком збільшується.
Приватизовані навіть ощадбанк і пошта
Чехи пояснюють це кількома складовими. Найперше — приходом інвесторів. Створивши із самого початку належні умови, до них прийшов іноземний капітал. Заводи не роздавали свату чи брату, а підготували солідну правову базу і почали продавати. Так у приватників опинилися всі пивоварні, а їх там сотні. В кожному містечку варять своє особливе пиво, і з приходом іноземців якість його не погіршилася, а швидше навпаки. Все було модернізовано. Приміром, на досить потужному пивзаводі в Крушовице, де варять своє знамените пиво вже 400 років, нині працює лише вісім осіб. Щоправда, ще понад сотня їздить по світу, щоб це пиво продати. Утім, з приходом іноземців до управління та вступом країни до ЄС легше відкриваються європейські ринки. На запитання, чи не бояться чехи іноземного капіталу, відповідь була: головне, щоб він працював на державу.
Нещодавно в країні почала освоювати виробництво знаменита світова марка
«Хонда». За планом на рік мають випускати 200 тисяч автомобілів, а працюватиме лише 2000 осіб. Викуплено тут навіть ощадний банк та пошту. А відрахування дають змогу з одного ефективно працюючого підприємства безбідно жити цілій громаді. Окрім вкладень у розвиток промисловості, інвестори дають гроші і на відбудову культурної спадщини. Приміром, у містечку Кутна Гора тютюнову фабрику придбав усім відомий «Філіпп-Моріс». Піднявши і модернізувавши виробництво, вирішили реставрувати храм, який стояв у занепаді багато років, — там були цехи фабрики. А це новий приплив туристів, з чого й живе чимало чехів. Також у малих містечках займаються й купівлею-продажем, але звичних нашому оку базарів там не побачиш. Майже біля кожного обійстя є магазинчик, який спеціалізується на певному виді товару, чи то електроніка, чи побутова техніка, чи звичайні харчові продукти. Тож, не виїжджаючи зі свого містечка, можна придбати все — від найменшої дрібниці до автомобіля. Податки також тут платять усі — від великого бізнесмена до найменшого приватника. Мабуть, тому в Чехії найширший прошарок середнього класу на всіх теренах ЄС — 80 відсотків.До диплома студентів доходить половина
А податкові надходження до бюджету дають можливість розвиватися соціальній сфері, освіті. До речі, вся вища освіта тут безплатна. Але про жодну корупцію не йдеться. Потрібні глибокі знання. Та й програма у вузах така, що зі 100 першокурсників до диплома доходить лише половина. Тому, перш ніж вступати до навчального закладу, випускники шкіл добре зважують свої можливості. Відповідно ж молоді спеціалісти — це висококваліфіковані працівники, які легко знаходять роботу. Не матимуть вони і проблем із житлом. За набагато вищих офіційних заробітків, ніж у нас, у Чехії реальні ціни на квартири. До того ж кредит у банку можна взяти під три відсотки. Але купують квадратні метри лише ті, хто цього потребує. І жодної спекуляції на ринку нерухомості. Іноземець взагалі до 2011 року придбати в Чехії нерухомість не може. Так розпорядився законодавець, щоб на перших порах, коли відкрилися кордони з Євросоюзом, місцеве населення змогло закріпити своє право на житло. Зазвичай у кожного чеха є будинок і квартира. Досить розвинене малоквартирне будівництво подалі від перенаселеного центру. Але ведеться воно, на відміну від нашого, за генеральним планом розвитку кожного окремого населеного пункту. А тому там немає такого розшарування, як у нас, коли поряд із палацом стоїть халупа. Будиночки там однотипні. Загалом чехи досить скромні. Вдягаються вони так, щоб було зручно, їздять переважно на своїх
«Шкодах», а житло будують з мінімальним набором всього необхідного для комфортного проживання — і не більше.Досить розвинена з чітко відлагодженою системою транспортна галузь. І хоча на кожного чеха припадає по одному авто, вони так само, як і ми, користуються громадським транспортом. А правила дорожнього руху виписано так, що він, громадський транспорт, тут має переваги над приватним. Ще там не побачиш маршруток, які нині заполонили всі наші міста, створивши величезні проблеми на дорогах. Натомість чітко за графіком ходять комфортабельні автобуси, а у великих містах ще й на екологічно безпечному паливі. Виробляють його з ріпаку, яким у Чехії засіяні неабиякі площі. Пояснюють це тим, що крім олії та палива, ріпак ще й прекрасне добриво для грунту. Ніде не помітно було і паркування на тротуарах. Штрафи такі, що не кожен наважиться. А ще працюють евакуатори, і вони не дивитимуться, чи це авто пересічного громадянина, чи президента. Перед законом усі рівні.
Про НАТО знають одиниці
Чехія в Північноатлантичному альянсі з 1999 року. Однак для пересічних громадян вступ до нього, на відміну від нас, пройшов непоміченим. Рішення про доцільність інтеграції ухвалювали урядовці. І на моє запитання наша гід навіть не змогла відповісти, чи перебуває Чехія в цьому союзі й коли це сталося. Вона лише знає, що армія у них професійна. Уже згодом в одній з приватних розмов Віталій, молодий чех, який трохи цікавиться політикою і знає обстановку в Україні, почав мене переконувати, що вступ до НАТО — це лише виведення національного війська на вищий щабель. Армія за стандартами НАТО... І справді, вступ до альянсу жодним чином не зобов’язує країну розташовувати на своїй території іноземні військові бази. В Чехії за багаторічне її членство жодного солдата союзників не було. І своїх вояків чехи на миротворчі операції взагалі не відряджали. Навіть коли почалася війна в Іраку, надавали допомогу лише чеські лікарі. Не мають такої потреби. Стандарти НАТО, за якими функціонує їхня армія, дають змогу мати чудову підготовку і без так званої практики в гарячих точках. Льотчики спокійно можуть налітати стільки годин, скільки потрібно для підтримання в бойовій готовності. Мають відповідний вишкіл й інші роди військ. Тож усі наші суперечки навколо НАТО Віталій назвав страшилками, підкинутими ззовні.
Лікуватися... в будь-яку країну Європи
З 1 квітня економіка Чехії із статусу такої, що розвивається, перейшла до розвиненої. Відтепер Міжнародний валютний фонд уже не надаватиме своєї допомоги, навпаки — Чехія віддаватиме на розвиток слаборозвинутих держав. І багато хто з місцевого населення, зрозуміло, не хоче ділитися, а отже, скептично ставиться до ЄС. Дещо підігріли обстановку і недавні парламентські вибори. Ліві соціал-демократи, які незмінно керували країною впродовж восьми років і привели її до Європи, все-таки поступилися... Але це радше правильно організована антипропаганда. Насправді чехи досить впевнено просуваються вперед у цій структурі. Це дає змогу їм активніше торгувати, сюди приїздить дедалі більше туристів. Чехам відкрився ринок праці. Вони так і кажуть, що незабаром українських заробітчан тут побільшає, бо самі чехи вже подалися на кращі заробітки до Європи. До того ж чеські дипломи визнано тут. Та де не працювали б чехи, вони неодмінно повертаються, вкладають зароблені гроші, а отже, в підсумку працюють на свою державу. І ще така цікава деталь. Усі працюючі чехи мають безплатну медичну страховку. До того ж терапевт має бути ваш дільничний, а решту спеціалістів і де лікуватися, кожна людина має право обирати в будь-якій країні Євросоюзу.
