У Пересадівській школі, що в Жовтневому районі, відкрито незвичайний Музей сільського вчителя. Ідея ця належить вчительці історії Маламан Ніні Федорівні. Десятиріччями вона збирала матеріали про школу, вчителів та учнів. Пишатися пересадівцям є чим — школі вже майже півтора століття. У її літописі чимало славетних сторінок.

У роки війни керував підпільним рухом директор школи Василь Безбожний. Німці відправили його в табір до сусіднього Грейгового. Там Василь Андрійович хворів, голодував. Його учні вирішили полегшити долю директора. Коли полонених вели на роботу, підпільник пов’язував на голову білу стрічку. Так давав знак, у якому він ряду. А хлопці примудрялися кинути туди харчі. Але директора не врятували. Його було розстріляно. Сьогодні про цю історію можна довідатися в музеї.

Серед експонатів — матеріали практично про всіх учителів, які колись працювали в школі. На кожного — окрема тека з біографією, фотографіями, копіями дипломів і грамот, спогадами самих вчителів і їхніх сучасників. Усі ці відомості по крупицях збирали шкільні пошукові групи. Автори ініціативи — учні 7-А класу та їхній класний керівник Галина Мартинова. Утім, одного лише бажання в такій справі замало. Без фінансової підтримки не обійтися. Вона потрібна на устаткування, меблі, стелажі, папір, папки.

Діти знайшли вихід — стали учасниками конкурсу, організованого Миколаївським глиноземним заводом компанії РУСАЛ. Конкурс «10 класних проектів» має на меті відібрати найцікавіші, соціально значиміші проекти, розроблені школярами. Переможці одержують певні грошові суми на втілення своїх ідей. 7-А клас Пересадівської школи виграв для майбутнього музею п’ять тисяч гривень.

Менше року знадобилося школярам, щоб створити основу експозиції. Кожен клас виконував власне завдання. Збирали матеріали за окремими темами: «Випускники», «Вчительські родини», «Керівники школи», «Медалісти», «Наші випускники — вчителі».

Як каже директор школи Валентина Томас, випадково виявили цікаву несподіванку. З’ясувалося, що скромний учитель фізики Юрій Захарович Караулов писав картини. Тепер вони прикрашають музей! Талантам педагогів присвячено розділ експозиції. Тут — вишивки, ікебана, вироби з дерева.

А ось іще експонат — творча робота учениці 6-Б класу Катрусі Нікори про школу минулого. Дівчинка записала спогади своєї бабусі про те, як училися після війни. Вчителі, приміром, ставили оцінки червоним чорнилом із соку буряка. А діти писали у зошитах, зроблених з мішків від цементу.

Експозицію хочуть розширити. Те, що вже зібрано, стане її основою.

— Хотілося б, — каже Валентина Іванівна Томас, — зібрати у музеї якнайбільше предметів, за котрими можна було судити про школу в різні роки. Наприклад, шкільна форма, чорнильниці, атрибути піонерів, зошити, підручники. Напевно, наші учні зможуть відшукати і ці раритети.

Валентина Іванівна переконана: музей у школі — це історія в мініатюрі, місце, де минуле вивчають не за підручниками. В Пересадівській школі аж три музеї. Виходить, є кому і для кого зберегти пам’ять.

Миколаївська область.