Ця мрія з’явилася в голови Хмельницької ОДА Івана Гладуняка, коли до його рук потрапила книжка «Художня школа від учора до сьогодні». Презентація цього — сторічного! — літопису художньої освіти на Поділлі завершила рік відзначення згаданої дати у Кам’янці-Подільському.

На щастя, жоден із шести художніх закладів у місті не закрили через недостатнє фінансування. Попередникам було не легше. Справді-бо, коли сто років тому В’ячеслав Розвадовський, вихованець Архипа Куїнджі, започаткував у Кам’янці рисувальні класи для селянських дітей, гроші не текли туди рікою, але вже за рік його учні брали участь у всеросійських виставках.

От і тепер, хоч не в розкоші, але в університеті відродилася мистецька кафедра, яка бере початок із тих років, коли місто було столицею Української Народної Республіки. Тоді її очолював один із визначних українознавців того часу Кость Широцький. Тоді ж у співпраці з університетом вів свою художньо-промислову школу дивовижний організатор, ентузіаст, кераміст і графік Володимир Гагенмейстер. За свою прихильність до українського мистецтва він і згинув у роки сталінізму. Знищили і його школу. Про цих талановитих діячів, про молоді пагони родовідного дерева подільської художньої освіти розповідає книга. Світ мистецького Кам’янця, представлений на її сторінках, вражає. А кожна сторінка оздоблена фрагментами з унікальної праці Гагенмейстера «Стінні розписи на Кам’янеччині».

Є таке явище: місцеве книговидання. І дуже часто воно продукує речі далеко не місцевого значення. Такий і літопис, упорядкований Катериною Дегтяр та Тетяною Щербиною. Можна сказати, що це лише сигнальний примірник, бо коштів, виділених міськрадою, вистачило лише на 55 книжок. Книжка вже в друкарні стала раритетом. Губернатор Іван Гладуняк на презентації заявив, що готовий допомогти коштами, бо мати таку книгу — це тримати в руках мрію.