Про компанію «розкажуть» дивіденди

На прохання розповісти про досягнення компанії керівництво скромно парирує: «Про них розкажуть дивіденди». А їх регулярно виплачують понад десять років. Тільки, скажімо, за підсумками минулого року доходи Укррічфлоту зросли, порівняно з 2004 роком, на 21%, зарплата — на 28. Позитивні тенденції проглядаються в розвитку компанії, яка без гарантій з боку держави (!), на зорі української незалежності в непередбачених хвилях гіперінфляцій та економічних криз ризикнула зберегти судноплавство.

Компанія не тільки втрималася на плаву, а й зважилася на масштабне оновлення флоту. Із залученням кредитної лінії Євробанку і за власний кошт першу серію суден типу «Десна», із семи універсальних вантажних теплоходів «річка-море» дедвейтом 4000 тонн, побудували в Румунії. Далі акцент змістився на вітчизняне суднобудування, і на миколаївському заводі «Дамен Шипярдс Океан» почали розміщати замовлення на будівництво універсальних суден типу «Буг», дедвейтом 6,3 тис. тонн. Усього до кінця 2007 року буде побудовано 9 таких теплоходів.

А серед сьогоднішніх пріоритетів — відновлення суднобудування на власних підприємствах. Наприкінці 2005 року на Запорізькому суднобудівельно-судноремонтному заводі був закладено кіль головної баржі «Європа-М» — першої в серії несамохідних суден для експлуатації на Дніпрі та Дунаї. Нині триває підготовка до будівництва буксирів-штовхачів на Херсонському заводі імені Комінтерну.

Роботу АСК відзначають відомі авторитетні компанії з близького і далекого зарубіжжя. Виконавчий директор аудиторської фірми «Моор Стівенс Юкрейн Лімітед» (а з нею компанія працює більш як десять років) Стівен Слек на 13-х загальних зборах акціонерів АСК «Укррічфлот» не приховував свого задоволення співробітництвом. «Упродовж усього часу ми мали можливість спостерігати за разючими змінами у фінансовому плані. Було досягнуто значного прогресу в гармонізації стандартів бухгалтерського обліку. Як результат — фінансова інформація стає повнішою і прозорішою. Компанія «Укррічфлот» — лідер!». Це не порожні слова. Тим паче західні прискіпливі бізнесмени просто так компліменти на вітер не кидають. А удостоюють ними за роботу. Систематичну. Своєчасну. Якісну. До речі, саме АСК першою із компаній надала свої звіти відповідно до міжнародних стандартів у середині 1990-х років.

Найбільший оператор суден річка-море в регіоні, а компанія перевозить більш як половину (!) зовнішньоторговельних вантажів від усього морського і річкового флоту України, також 10 років тісно співробітничає з Європейським банком реконструкції і розвитку. Останній став для наших річковиків суворим, але надійним і справедливим фінансовим партнером, що надав грошові кредити. (Загальний обсяг кредитної лінії ЄБРР оцінюється в 75 мільйонів доларів.) Завдяки цьому компанія зберегла свій флот. «Акціонерам дуже пощастило в плані того, що менеджмент залишився непохитним і понині приносить успіх компанії», —вважає юридичний консультант із питань співробітництва з ЄБРР Франсіс Ламберт (з Лондона).

Нині компанія розробляє разом з ЄБРР бізнес-план подальшого будівництва морського і річкового флоту на миколаївському суднобудівному заводі «Damen Shіpyards Ocean» і власних промислових підприємствах у Херсоні та Запоріжжі.

Дев’ятий вал

Але не все так безхмарно в цьому старому морському королівстві. Держава зайнята більше «береговими» проблемами, а річковики нерідко залишаються наодинці з випробуваннями. Твердою конкуренцією, нестійкими тарифами, недосконалістю законодавства.

Що передусім непокоїть морських перевізників? Звісно, рентабельність компанії. А вона залежить від багато чого. І навіть від погоди: скувала крига море — і немає доступу до портів, розлилися паводки — і знову простої. Але насамперед — від цін на нафту. На міжнародному паливному ринку вони підвищилися більш ніж наполовину, а порівняно з минулим роком це для Укррічфлоту мінус 8,5 млн. доларів. З огляду на те, що 90% доходів від вантажних перевезень АСК одержує у вільно конвертованій валюті, через ревальвацію гривні компанія втратила і 14 мільйонів грн. А ще нерви економістам компанії може полоскотати і попит на продукцію, що перевозиться. Зменшилися ціни на метал — і знизилися обсяги перевезень удвічі, а ти думай: як виконувати бюджет! А торік завдяки бездоганному менеджменту його було не тільки виконано, підвищилися доходи! І головне — виконано зобов’язання.

Але активи і престиж успішної компанії не давали спокою нечесним ділкам. Саме тому тринадцяті збори акціонерів АСК «Укррічфлот» проходили під прикриттям посиленої охорони приватних фірм.

На початку січня «Укррічфлот» заявив про незаконні спроби поглинання компанії шляхом присвоєння реєстру акцій «Укррічфлоту».

«Потрошити» перспективну АСК заходилася столична юридична фірма «Магістр і Партнери», котра досить успішно «спеціалізувалася» на незаконних захопленнях компаній. У листопаді минулого року представники цієї фірми придбали у Вінниці десять акцій і оформили їх на пані Бібік, яку не знайшли досі. Договір купівлі-продажу акцій виявився липовим: підпис, як з’ясувала СБУ, підробили. У грудні в «справі чорного рейдера» (рейдерство — незаконне захоплення успішно працюючих підприємств на замовлення кримінальних фінансових структур, звісно, не без участі нечесних юристів і корупціонерів у прокуратурі та судах) фігурує прізвище одного народного депутата. Разом з вищезгаданою «бізнес-леді» він оформив заяву на ім’я вже дніпропетровського обласного прокурора про нібито «зловживання» керівництва Дніпропетровського річкового порту й АСК «Укррічфлот».

Далі — більше. 28 грудня, коли керівники компанії перебували у відрядженні, один із слідчих Дніпропетровської прокуратури з невідомими правоохоронцями за сфабрикованою справою обшукали приміщення «Акціонер-Річфлот-реєстратор», під час якого вилучили архів реєстратора (а це не багато не мало — 58 мішків), сервери комп’ютерів, де зберігається важлива конфіденційна інформація. Рейдерам допомогли і три суди — два міських (у Донецькій області) і один районний (у Харкові), які за сфальсифікованим позовом пані Бібік прийняли рішення про арешт майна і заборону руху акцій компанії.

В екстрених умовах, коли в мас-медіа з’явилися брудні замовні статті, керівництво компанії не розгубилося. Спочатку річковики звернулися до представників Феміди. Подільський районний суд ухвалив рішення про незаконне проведення обшуку і негайне повернення реєстру акцій. А пізніше на боці акціонерів опинилися Президент, Прем’єр-міністр і Верховний Суд України, в яких шукав правди Павло Підлісний.

На останніх зборах він подякував не тільки акціонерам, які підтримали керівництво АСК, а й главі держави, за розпорядженням якого ГПУ і СБУ почали серйозне розслідування. Але навіть у таких «бойових» умовах компанія за чотири місяці цього року отримала доходів на два мільйони доларів більше, ніж за відповідний період минулого року. «А поки крапку не поставлено й аферистів заслужено не покарано, заспокоюватися рано», — переконаний президент Укррічфлоту.

Сім футів під кілем

У наш час важко захищати свою репутацію. Особливо, коли конкуренти і заздрісники додають головного болю нечесною грою «без правил» у воді та на суші.

Стратегія захисту Павла Івановича, якого у фінансових колах називають послом українського бізнесу, проста. Чесність. Закон. І чіткий курс: Україні бути морською державою! Безумовно, не завадила б благородним пориванням і підтримка держави.

Але, на жаль! Семи футів під кілем для «Укррічфлоту» немає навіть на паперах. Досі в Україні немає закону про акціонерні товариства, а тим часом прогалинами в законодавстві користуються вправні аферисти. Більшість причалів, до яких у місцевої влади не доходять руки, в аварійному стані. Зміни в закон про приватизацію, якою б зняли заборону на приватизацію причалів, чекають усі річковики. Не перший рік вони активно намагаються достукатись у високі кабінети і розповісти, як перетворити морську галузь на престижну. І головне — як ще більше наповнити державну скарбницю. Поки що їхні ініціативи опиняються за бортом законодавчого корабля.

Проблематичний вихід на Дунай, де судна Укррічфлоту щорічно перевозять близько двох мільйонів тонн вантажів. П. І. Підлісний переконаний: якщо не продовжити будівництво каналу Дунай—Чорне море, Україна невдовзі може втратити дунайський ринок, а з ним і свою геополітичну роль у регіоні.

Не завадило б вивчити досвід сусідніх держав. Збори за шлюзування, підйом ферм залізничних мостів і прісну воду діють тільки в Україні. А виплата всіх трьох зборів дорівнює залізничному тарифу від Києва до Чорного моря. І це було до подорожчання. А от портові збори, які за кордоном істотно поповнюють місцеві бюджети, у нас чомусь впроваджувати не поспішають. Та й іноземний перевізник почувається в наших морських портах, як удома. Більш як 90 відсотків високотарифікованих вантажів вивозиться з українських портів суднами під чужим прапором. У такий спосіб Україна втрачає щорічно 600 млн. доларів.

І це ще не кажучи про те, що Дніпро слабо під’єднаний до системи європейських водних маршрутів, а пропускні можливості річкових портів використовуються на чверть.

У всьому цивілізованому світі галузі, що відроджуються, користуються преференціями, пільгами, грандами. «Укррічфлот» не просить у держави грошей! Крім постійного покращення соціального захисту працівників, компанія регулярно проводить благодійні акції, а також піклується про відродження духовності українського народу. За власний кошт побудовано унікальний архітектурний шедевр — Свято-Миколаївський храм на воді, що прикрашає набережну столичного Подолу.

Річковики просять, щоб на ринку судноплавства були чіткі правила гри! І навіть не сумніваються, як і всі ми, що Україна залишиться європейською морською державою!