Головна проблема української Конституції — не у її тексті, а в небажанні виконувати норми Основного Закону в повсякденному житті. На цьому наголошували учасники науково-практичної конференції «Конституційні засади державо- і правотворення в Україні: проблеми теорії та практики», яку провели Національна академія наук України та низка наукових інституцій.

Історія конституцій в Україні має глибоке коріння — від пактів законів та вольностей Війська Запорозького, конституції Пилипа Орлика, УНР до Основного Закону незалежної України, схваленого 1996 року, — наголосив у своїй доповіді директор Інституту держави і права ім. В. Корецького НАНУ, академік Юрій Шемшученко. На його думку, вітчизняна Конституція за 10 років у цілому витримала перевірку часом. Однак зараз постає чимало проблем з її реалізацією. За десятиріччя прийнято лише половину законів, схвалення яких вимагала Конституція 1996 року. Зокрема, досі немає законів про найвищі органи влади — Президента України, Верховну Раду і Кабінет Міністрів України. На думку науковців, нині потрібно не вкотре перекроювати Основний Закон, а зробити паузу, оцінити наслідки конституційних перетворень і виважено прямувати далі, щоб знову не ламати дров. А державі треба виробити програму дій у рамках чинної Конституції.

На жаль, історія українських конституцій є невдалою — не працювали конституції радянського зразка, не працює і нинішня, — сказав в інтерв’ю «Голосу України» віце-президент НАН України, Голова Верховної Ради четвертого скликання Володимир Литвин. Адже зараз, зауважив він, не виконуються і Загальні розділи Основного Закону, де йдеться про права та свободи людини, і приписи щодо організації та взаємин влади. На думку В. Литвина, нині є загроза державності загалом, тож у 10-ту річницю Конституції має бути не свято, не урочистості, а серйозна розмова. В. Литвин вважає, що треба напрацювати науково-практичний коментар до Конституції з урахуванням змін до неї, що має стати своєрідним політичним договором для вироблення однакового підходу та розуміння конституційних приписів. Насамперед щодо розподілу повноважень між гілками влади.

Водночас, переконаний В. Литвин, розвитку конституційного процесу в Україні найближчим часом не слід очікувати, передусім через неконсолідованість парламенту. Як «штучну» оцінив В. Литвин і створену в парламенті коаліцію. «Не можна об’єднати те, що не об’єднується. Коли деякі учасники цієї коаліції бігають до іншої політичної сили і кажуть — якщо дасте мені посаду Голови Верховної Ради, я до вас одразу перейду. Цілком очевидно, що об’єднання прагне лише розподілу посад і чергового переділу у країні».

На думку В. Литвина, формування нового уряду робиться з «прицілом на його майбутню відставку». Саме тому, вважає він, коли теорія Конституції не реалізовується у практичному житті, то починають змінювати теорію. «А в Україні щось має бути святе — якщо не релігія, не церква, то принаймні Конституція».

Президент України Віктор Ющенко у вітальному слові до учасників конференції наголосив: «Конституційна реформа має бути продовжена, але в інтересах громадян, суспільства та держави».