День 22 червня 2006 року увійде в новітню історію України як день, коли прагнення народу до єдності, благополуччя і процвітання було в черговий раз принесене в жертву інтересам політиків, що належать до так званого помаранчевого табору.

Ми всі сьогодні бачили, як розділилася зала парламенту, коли помаранчеві аплодували своїй коаліції. Так само сьогодні розділена й Україна.

Незважаючи на величезну небезпеку, яку несе в собі факт ігнорування волі мільйонів виборців на півдні і сході України; всупереч наявності реальної можливості покласти край існуючому розколу суспільства; ігноруючи готовність Партії регіонів об’єднати зусилля задля виведення країни з глибокої соціально-економічної кризи; забувши про відповідальність за долю країни в умовах стрімкого погіршення соціально-економічної ситуації, — діюча влада зважилася на продовження своєї авантюрної політики, яка вже призвела до досить жалюгідних результатів, які, однак, є лише прологом до справжньої трагедії, що очікує Україну вже нинішньої осені.

Партія регіонів заявляє сьогодні про це відкрито, адже ми знаємо ціну помаранчевих домовленостей. Це —результати безпрецедентних за своїм цинізмом торгів за владу, за можливість і надалі використовувати керівні посади в державі з метою забезпечення і вузькопартійних, і особистих інтересів.

У ході консультацій з партіями та блоками, представленими в парламенті, Партія регіонів зробила все від неї залежне, щоб подолати розбіжності, що стоять на шляху об’єднання країни.

Ми запропонували ретельно опрацьований план швидкої трансформації України в розвинену європейську державу й вказали механізми його реалізації.

Ми визначили шляхи вирішення найгостріших проблем у зовнішній політиці української держави й заявили про готовність спільними зусиллями мінімізувати ті негативні тенденції, які окреслилися в цій сфері протягом останніх півтора року.

Ми задекларували готовність забезпечити конструктивний діалог з представницькою владою тих регіональних громад, які через відсутність розуміння їхніх проблем з боку офіційного Києва почали вирішувати їх самостійно.

Зрештою ми сказали, що в питанні створення сталої дієздатної парламентської більшості портфелі й посади нас цікавлять лише настільки, наскільки вони сприятимуть поліпшенню життя народу.

Однак наше відверте прагнення об’єднатися заради майбутнього України залишилося без відповіді. Створення коаліції без Партії регіонів, яка фактично перемогла на минулих виборах, дало чітку відповідь на запитання, хто й в ім’я чого відмовився від формату широкої парламентської більшості.

Зробивши ставку на помаранчеву коаліцію, Ющенко тим самим підтвердив, що він так і залишився президентом тільки частини України.

У ситуації, що склалася, Партія регіонів рішуче дистанціюється від дій сил, які стали на такий авантюрний шлях.

Ми заявляємо, що відтепер уся відповідальність за стан справ у державі, насамперед — за зниження рівня життя наших громадян, за зростання цін і тарифів, безробіття, за відсутність порозуміння між центральною владою і тими регіонами, чиї інтереси цією владою ігноруються, за ті негативні наслідки, які неминучі при збереженні нинішнього курсу країни в зовнішній політиці, — лягає на плечі помаранчевої коаліції та її лідерів Ющенка, Тимошенко і Мороза.

Відмова мільйонам громадян у праві належати до демократичних сил — це не те рішення, якого з нетерпінням очікувала країна. Це не той підхід і не те політичне мислення. Ми не віримо в те, що створена нині коаліція, яка не враховує наших голосів, а це голоси мільйонів жителів країни, виявиться здатною поліпшити життя народу. Ми не проти, щоб помаранчева коаліція працювала, але ми знаємо, що її існування буде коротким, як нинішнє літо, й закінчиться, на жаль, новими величезними проблемами, з якими зіткнеться народ України, проблемами, які стануть результатом непрофесіоналізму й безвідповідальності тих, хто сьогодні знову дорвався до влади.

Ми будемо жорстко контролювати дії влади з метою уникнення тих наслідків її правління, які можуть мати невідворотний характер. Ми залишаємо за собою право в критичний момент звернутися по підтримку до народу.

Ми знаємо, що мільйони людей відгукнуться на наш заклик. І відгукнуться не лише наші прибічники, але й усі ті, хто тепер побачив справжнє обличчя помаранчевих вождів.

У цій ситуації Партія регіонів заявляє про перехід в опозицію до діючої влади.

Партія регіонів і народ — сьогодні єдині, як ніколи. І нехай влада про це пам’ятає.

22.06.2006 р.