Новому уряду, хоче він цього чи ні, насамперед доведеться розв’язувати газові проблеми. Це має стати пріоритетом у його роботі. Свіжі у пам’яті уроки минулої зими, а до наступних холодів вже залишилося всього нічого. Тож виходити треба з того, що ціна на експортний газ зростатиме і далі. Бо це, поза сумнівом, глобальний процес. І його не можна зупинити. А вже від ціни на газ залежатиме конкурентоспроможність нашої економіки.

Минулого тижня хто тільки не переймався проблемою енергоносіїв для України. Заступник голови правління «Газпрому» Олександр Рязанов повідомив, що російська компанія більше не збирається дотувати країни СНД і хоче будувати з ними відносини, виходячи з принципу рівної прибутковості поставок. Ціна на газ для цих країн має розраховуватися за формулою: ціна на кордоні з Німеччиною мінус транспортні витрати. Отож середня експортна ціна російського газу в 2007 році буде на рівні 180 доларів за тисячу кубометрів. До речі, в наступному році і для населення Росії «Газпром» підвищує ціну на газ. Попередньо на 15 відсотків.

Здавалося, що минулого тижня чи не вся Європа переймалася і тим, як Україна закачує газ у свої підземні сховища. Як і годиться, першою на сполох вдарила Росія. Там здалося, що з такими темпами до початку жовтня ми не закачаємо 16 мільярдів кубометрів їхнього газу. Тож узимку в скрутний час можемо несанкціоновано відбирати (інакше — красти) газ, призначений для Західної Європи. Прем’єр-міністр Італії Романо Проді тут же заявив, що Італія сприятиме, щоб Україна створила на зиму необхідний резерв. Хто хоче потрапити у зону ризику? Правда, італійський глава уряду не розкрив одразу механізм цього сприяння.

А ось «російський патріот» Герхард Шредер, як повідомила газета «Известия», закликав скорочувати транзит російського газу через Україну. Ну що ще можна було почути від керуючого будівництвом Північно-Європейського газопроводу? Г. Шредер пророкує ще більшу залежність Німеччини від Росії. Схоже, що питання транспортування газу наступної зими вже не буде суто двостороннім, між Україною і Росією. Вочевидь, замовить своє слово і Євросоюз. До речі, у випадку, якщо Україна вирішить переглянути умови україно-російських газових угод, то експортну допомогу готові надати і США.

Ще одна важлива енергетична новина минулого тижня, яка рикошетом б’є і по Україні, надійшла з Туркменистану. З другого півріччя Туркменистан збирається вдвічі підвищити ціну на газ, який експортується до Російської Федерації. Туркмени запросили 100 доларів за тисячу кубів, а росіяни вперлися в 65. Якщо ці дві сторони не домовляться, то чи витримає удар анахронічна енергоємна українська промисловість? Ви ж пам’ятаєте, чий газ і за якою поки що ціною продає нам «Росукренерго». Сьогодні до Туркменистану їде наш в. о. міністра палива і енергетики Іван Плачков. Чи вдасться йому домовитися про прямі поставки туркменського газу, за умови, що Україна не має власних магістралей для його транспортування? Тут знову без Росії, але вже як країни транзиту, не обійтись...

Минулий тиждень підкреслив, що ми справді країна парадоксів і контрастів. У дні, коли країною прокотилася хвиля акцій протесту проти підвищення цін на електроенергію і газ, бо це відчутно б’є по кишені пересічного громадянина, з податкової адміністрації надійшла радісна новина. Серед українців тепер три мільярдери і майже 6 тисяч мільйонерів. Це тих, хто чесно зізнався про свої доходи. Виходить, ми заможна країна. Навіть без тих, хто посоромився чесно задекларувати свої доходи. А такі є, — переконані у Державній податковій адміністрації. Найбільше багатих живе в Києві та Дніпропетровську. Далі йдуть Донеччина і Харківщина.

Я написав «радісна новина». Радісна тому, що наші співвітчизники не тільки багатіють, а й стають свідомішими — акуратно сплачують податки. Побільше б таких свідомих.

До речі, як повідомили у Держкомземі, майже 11,7 мільйона українців приватизували земельні ділянки. Це 86,4 відсотка всіх громадян, що мають право на приватизацію земельних ділянок під будівництво житлових будинків, гаражів, дач, для ведення присадибного господарства. Загальна площа приватизованих ділянок цієї категорії — 3,7 мільйона гектарів. Нащадків Калитки стало більше. І це добре.