Ті, хто дивиться в очі

Тут працюють люди в білих халатах, котрі дивляться пацієнтам в очі. Це їхнє покликання. Вони офтальмологи: практикуючі лікарі та вчені-викладачі. І кафедра медінституту, і клініка, і центр «Травма ока» діють як один спарений механізм, доповнюючи одне одного. Тут і навчають, і оперують, і спостерігають, і консультують. Медична наука допомагає практиці, а практика дає поживу для розуму науці.

...Любов Українець прийшла в корпус №4 центральної міської лікарні Києва подякувати своїй однофамільниці — завідувачці відділення центру «Травма ока» Українець Лідії Іванівні. Жінка страждала від страшного болю, поки тут, на кафедрі, їй не поставили правильний діагноз — пухлина. Зробили операцію. Лікарі кажуть, після цього в пацієнтки навіть хода стала впевненішою, і сама вона зовні помолоділа. Як мовиться, змінилася на очах. Це розхоже вираження у вустах офтальмолога звучить не тільки як образне...

— Око врятувати не вдалося. Для нас це була страшна втрата, — згадує доцент кафедри Тетяна Баран. — Для хірурга професійне фіаско — втратити хворого під час операції. Ми, офтальмологи, своєю професійною поразкою вважаємо ситуацію, коли неможливо врятувати око пацієнтові. Ми використовуємо найменший шанс.

На базі кафедри з 1978 року існує центр травми. Наукові розробки допомагають у роботі центру. Тут практикують студенти медуніверситету. Створили центр спеціально, щоб знизити інвалідизацію хворих після перенесеної очної травми. Завдання виконали. Відтоді відсоток інвалідизації упав з 40 до 4.

За словами завідувачки відділення центру Лідії Українець, тут надають усеосяжну допомогу пацієнту, а не тільки першу. Ця допомога безплатна, а от медикаментів не вистачає. Про це чесно кажуть пацієнтам.

Очі — дзеркало людської душі. На жаль, часом роздивитися душу в цьому дзеркалі заважає хвороба. Фахівці кафедри очних хвороб по-науковому професійно і грамотно очищають і лікують «дзеркала» наших душ від недуг. Їх чимало. Але кафедра спеціалізується на захворюваннях зорового нерва, сітчастої оболонки ока, глаукомі, катаракті.

Тут в очах пацієнтів спостерігають вплив Чорнобиля. І фіксують зростання патологій, яких до аварії було небагато. Найбільше страждає кришталик ока, побільшало захворювань на катаракту.

Раніше глаукома, катаракта вважалися хворобами людей похилого віку. А запалення слизової оболонки ока — молодих. Зараз чіткого поділу за віком уже немає. Таку трансформацію лікарі пов’язують зі змінами імунної системи.

Чимало на кафедрі наукових праць з удосконалення надання допомоги онкохворим, з проблем короткозорості. Особлива увага розробкам у галузі реконструктивної хірургії. Це нове поняття в офтальмології. Завдяки цьому ноу-хау лікарі одержали можливість під час оперативного втручання проводити кілька етапів одночасно. Наприклад, видаляти кришталик й одразу ставити імплантат... У такий спосіб можна конструювати здорове око.

Тут практикує і займається наукою чимало медичних династій: Жабоєдов Г. Д., його син Дмитро і дочка Олена, Куриліни Т. С. і О. І., Українець Л. І., її дочка Баран Т. В. і онук П. І., Позенко Г. С., її дочка Джугашвілі Т. Я. й онука Лаврик Н. С., Скрипниченки Д. Ф. та І. Д.

За часів Союзу це не віталося — вважалося протекціонізмом. Доцент кафедри Тетяна Баран каже, що як викладач бачить студентів з медичних родин. У них, хто виріс у лікарському середовищі, інше ставлення до пацієнтів. Адже саме добре слово в поєднанні медичної науки і практики дає позитивний ефект у лікуванні.

Кафедра очних хвороб Національного медичного університету ім. О. Богомольця зустрічає свій ювілей докторськими і кандидатськими, вдалою лікувальною практикою, основаною на сучасних наукових розробках і оптимістичних планах на нові відкриття в офтальмології на благо здорових очей і ясних поглядів своїх пацієнтів.