У Дубні археологи знайшли діамант, який майже століття таївся під землею

Територія Державного історико-культурного заповідника міста Дубна для археологів завжди була щасливою на знахідки. Однак знахідка, що трапилася дослідникам минувшини під час нинішньої експедиції, очолюваної кандидатом історичних наук Богданом Прищепою, перевершила всі сподівання.

Уперше за всю історію розкопок на дубенських теренах на триметровій глибині викопано діамант, вмонтований у перстень, котрий, схоже, родовідно передавався з покоління у покоління. Справжню вартість діаманта ще належить оцінити експертам, але вже тепер зрозуміло, що ця річ унікальна. А таїлася вона у землі у ганчірному згортку разом з іншими доволі оригінальними цінностями, серед яких особливо вирізняються два ланцюги для носіння орденів. Вони й понині яскраво виблискують на сонці, бо зроблені з жовтого металу.

— Кожна місцина під новобудову на заповідній території проходить археологічне дослідження, —розповідає директор Державного історико-культурного заповідника Дубна Петро Смолін. — Так, приміром, було торік, коли неподалік замку знесли стару хату, а в її підмурівку знайшли чимало історичних реліквій. У тому числі й вельми оригінальну — рицарську шкіряну перчатку, яка попри століття збереглася у хорошому стані. Несподіванка чекала на науковців, коли за два десятки метрів від Дубенського замку замість старої будівлі запланували звести нову.

— Я ніколи не сподівалася, що тут можна знайти щось цінне, — розповідає дубенська довгожителька Ніна Олійник, помешкання котрої розташоване неподалік від виритого котловану. — Бо коли ми сюди переселилися, усе було грабоване-переграбоване. Практично у кожній будівлі — зірвана підлога, поколупана стеля. Зрозуміло, що під час війни тут хтось щось шукав. Шукали і знаходили зазвичай золото, адже раніше в центральній частині міста мешкали євреї.

Зрештою, і сам керівник археологічної експедиції не дуже сподівався знайти коштовності. Богдан Прищепа був «налаштований» на кераміку, залишки колишніх споруд, древню зброю, адже при князях Острозьких місто славилося зброярами. Але археологія саме цікава тим, що вона, як і погода, часто непередбачувана. Таке трапилося й у Дубні.

Окрім Богдана Прищепи, знахідці щиро радіє керівник дубенського гуртка юних археологів Віталій Ткач, котрий допомагав проводити розкопки і першим натрапив на схованку. Усі речі колись були загорнуті у ганчірку і замасковані у підвальному приміщенні. Нині тканина практично не збереглася. Свою роль тут, звичайно, відіграв час. А ще пожежа, котра колись тут сталася. Дослідники встановили навіть її приблизний час — перша світова війна. Саме тоді тут часто вибухали снаряди і один з них, схоже, не тільки завалив хатину, а й спричинив пожежу. Принаймні монети царського періоду із гравіюванням імператорів Олександра ІІІ та Миколи ІІ (остання має дату 1913 рік) дуже обгорілі. Сліди вогню та попелу закарбовані також на підсвічниках, срібних чарках та ложках, згаданому перстні. А ось жовто-золотаві ланцюги та діамант зовсім не потьмяніли ні від часу, ні від вогню. Що це справді так, дубенчани невдовзі зможуть переконатися самі, адже, як стверджує Петро Смолін, знайдені дорогоцінні та історично важливі предмети після досліджень та реставраційних робіт залишаться у місті, і дубенчани та гості Дубна матимуть змогу милуватися ними.

Євген ЦИМБАЛЮК, Олександра ЮРКОВА.

Рівненська область.