ВАТ «Губиниський цукровий завод», що на Дніпропетровщині, серед аналогічних підприємств за профілем в Агропромисловій асоціації «Група компаній «Укррос» — наймолодший, і як найменший син — з характером.

За кілька останніх років керівників тут міняли частіше, ніж того хотілося б. І зрозуміло, хоч і вміють тут добре варити цукор, а його завжди бракувало через багатовитратність виробничого циклу, зрадливість цін на сировину і готову продукцію або через дрібні непорозуміння з бурякоздавальниками-трейдерами, з якими слід було підтримувати партнерські стосунки. Адже позбавлений сировини завод — не більш як купа металобрухту. Генеральний директор Віктор Федоренко, який заступив на цю посаду на початку цього року, згадує, як скептично цукровари сприйняли рішучий намір відмовитися від послуг трейдерів під час заготівлі цукрових буряків. Він навіть заклався на пляшку коньяку, що без трейдерів вони розпочнуть сезон не гірше, аніж попередній. Тоді, до слова, переробили 261 тисячу тонн цукрових буряків, що дало змогу виготовити понад 35 тисяч тонн солодких кристалів. З’ясувалося, заклався не зопалу — на цукрозаводі ще не стерлася з пам’яті негарна історія з приписками сировини, влаштованими 2003 року екс-керівниками віддалених приймальних пунктів завдяки фіктивному трейдерству. І хоч сам факт нестачі виявили і визнали наприкінці року самостійно, про нього тут воліють не згадувати. Але про це нижче. З Губиниським цукрозаводом вже виявили бажання співпрацювати цієї осені 95 сільськогосподарських підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні солодких коренів, без усіляких посередників. До порозуміння з виробниками доходили трьома шляхами. По-перше, Віктор Федоренко, як директор підприємства, що входить до складу Агропромислової асоціації «Група компаній «Укррос», пообіцяв покрити і почав повертати борги, накопичені ще до того, як завод увійшов до складу «Укрросу». А це близько шести мільйонів гривень. Отже, на його бік пристали такі потужні фермерські господарства, як «Аграрій-2000», який посіяв буряки на площі в 600 гектарів. По-друге, у свою зону бурякосіяння з лютого по серпень три роки поспіль цукрозавод інвестує насіння, гербіциди, засоби захисту рослин, пальне, живі гроші на загальну суму до 10 мільйонів гривень. І сільгоспвиробники вже переконалися, що то не пусті обіцянки. По-третє, до співпраці притягують ліберальні і водночас демократичні умови розрахунків за здану сировину на бурякоздавальний пункт. (До слова, їх 6 у радіусі 150 кілометрів від заводу). За цукрові буряки тобі дадуть, що запросиш: хоч гроші, хоч цукор. Це за того, що заводові платити грішми вочевидь вигідніше з огляду на стрімке подорожчання енергоносіїв у передсезонний період.

До енергоносіїв на будь-якому цукрозаводі Агропромислової асоціації ставлення особливе, оскільки головний з них — природний газ. Тут заводське тепло гріє одразу два ближніх містечка. За відгуками, у люті січневі морози в їхніх помешканнях було тепліше, ніж в обласних. Або, приміром, забезпечують водою гвардійську військову частину, тривалий час сподіваючись на повернення боргу в 650 тисяч гривень. Гроші лічити вже давно навчилися. Підрахували: за ціни тисячі кубометрів природного газу в 230 доларів США, чим повсякчас лякають політики, і за собівартості тонни цукру в 3300 гривень, завод уже працюватиме нерентабельно. Тому ще торік затвердили програму реконструкції цукрозаводу, яка спирається на скорочення енерговитрат щонайменше на 30 відсотків. На порядку денному — капітально відремонтувати котли, встановити більш економічні паронагрівачі, оновити багатокілометрову мережу труб, автоматизувати низку технологічних процесів. І бурякозбиральні пункти цукрозаводу вже не ті, що були три роки тому, — залізничні ваги для зважування вагонів, автоматизована система обліку сировини... Але головне — пильні очі заводчан і бурякоздавальників. Один з них, керівник агрофірми «Аграрій-2000» Сергій Бреславець, приїхав на завод просто з поля. Він задоволений достиганням солодких коренів і не сумнівається у тому, що Віктор Федоренко виграє парі — на завод прийде достатньо сировини, і він дасть країні добротний цукор.

Гортаючи столичні газети, я збагнув, чому селище міського типу Губиниха не асоціюється у мене з глибинкою, попри його певну віддаленість від Києва. Бо розмовляють тут по суті і просто, а не так складно, як у столиці типу-політики. Віктор Федоренко, приміром, стратегію програми енергозбереження пояснює трьома словами: треба прибрати парокотел. Відчуваєш одразу, що за цим стоїть набагато більше, ніж за промовистими закликами багатьох політиків про заощадження енергоресурсів. На жаль, у каламутних політичних пристрастях, що вирують у столиці, за великою кількістю слів рідко побачиш правду, а тим паче зрозумієш суть. Цікавлюсь думкою директора Губиниського цукрозаводу щодо згадки про його підприємство у відомому журналістському розслідуванні в «Україні молодій» (від 1 червня ц. р.), яке присвячене роботі наших спецслужб. Віктор Федоренко посміхається: «Загалом до діяльності СБУ ані наше підприємство, ані «Укррос» жодного стосунку не мають. А процитований у тій публікації лист до Президента України колишнього співробітника СБУ і колишнього директора нашого заводу Олександра Горяйнова — за змістом і по суті — просто брехня».

Дуже прикро, що подвійні стандарти столичної політики рикошетом зачіпають і Губиниський цукрозавод зразка 2003 року. О. Горяйнов у своєму листі звинувачує президента Агропромислової асоціації «Група компаній «Укррос» Сергія Федоренка (однофамільця теперішнього керівника цукрозаводу. — Авт.) у розкраданнях ... на підприємстві, яке він сам і очолював, у тому, що його незаконно звільнили з посади. І смішно, і грішно. Адже під час перевірки діяльності ВАТ «Губиниський цукровий завод» у сезоні 2003 року було встановлено, що приписувати сировину на деяких бурякоздавальних пунктах розпоряджався не хто інший, як голова правління Олександр Горяйнов.

Віктор Федоренко показує мені відповідний Акт перевірки від 25 грудня 2003 р. Цитую: «1. За недобросовестное отношение к своим функциональным обязанностям, превышение служебных полномочий, а также за злоупотребление служебным положением, выразившимся в даче незаконных указаний начальникам Брагиновского, Варваровского, Самойловского и Синельниковского свеклопунктов о приписках сахарной свеклы, комиссия предлагает уволить с занимаемой должности председателя правления ОАО «Губинихский сахарный завод» Горяйнова А. В.» Акт підписали всі одинадцять членів комісії.

Але повернемося до Губиниського цукрозаводу, який активно готує переробні потужності до сезону цукроваріння і... вболіває за футбольну збірну України на чемпіонаті світу. Я згадав це не випадково, оскільки, попри те, що Віктор Федоренко очолив завод лічені місяці тому, він уже встиг створити футбольну команду, бо, каже, любов до цієї гри планетарна. І до того ж знову заклався з кимось, що наступного сезону їхні футболісти виграють першість району.