Гать на болоті

Упевненості країні у травні додало будівництво, яке стало лідером зростання (8,2 відсотка), завдяки утриманню від початку року високого споживчого та інвестиційного тонусу. Позитивний внесок обробної галузі становив за 5 місяців 1,9 відсотка, тоді як у січні—квітні він був від’ємний. Це означає завершення рецесійного періоду. На повноцінну «п’ятірку» потягнув приріст в аграрному секторі — 5 відсотків від початку року, що обіцяє непогані показники восени. ВВП зростає швидше за промисловість темпами, які свідчать про індустріалізацію останньої, пожвавлення ділової активності в експорто орієнтованих галузях — передусім в металургії, вартість продукції якої зросла на світових ринках лише у травні на 5,4 відсотка. А обсяги виробництва у цьому секторі зросли на рекордні 12,4 відсотка проти аналогічного періоду минулого року. Оптимізму додають й інші прикмети — істотне поліпшення кредитування підприємств і населення з боку комерційних банків, а в першому кварталі — п’ятиразове зростання інвестицій в основний капітал. До цього слід додати, що приріст прямих іноземних інвестицій у майже 200 відсотків — також неабиякий балансир для реального сектору економіки. Хто вважає, що вибралися на тверде навпомацки, бо поводирі лишень виконували обов’язки, той помиляється. Сумарний прибуток підприємств хімічної галузі у першому кварталі сягнув майже 600 мільйонів гривень почасти завдяки сприйнятним цінам, однак почасти — завдяки зниженню енерговитрат. І це дало змогу спрямувати відповідні капіталовкладення в оновлення основних засобів. Дуже важливу роль відіграли зусилля Нацбанку з утримання сприятливого для торгівлі на зовнішніх ринках реального ефективного обмінного курсу гривні. Але що дорога не встелена рушниками, то це точно. По-перше, зберігається невизначеність з цінами на газ у другому півріччі, довкола чого продовжують зростати політичні спекуляції. По-друге, не зрозуміло, як скоро нормалізуються торгово-економічні відносини з Росією. По-третє, чого очікувати в найближчі місяці — дефляції чи навпаки, різкого зростання споживчих цін. У травні, вважає керівник групи радників з макроекономічних питань Нацбанку Валерій Литвицький, ризики інфляції врівноважували ризики послаблення економічного зростання. Деяка лібералізація монетарної політики у квітні—травні була виправданою, оскільки відхилення від показника ВВП, який закладався у держбюджет, було вище за аналогічне відхилення фактичного рівня інфляції від бюджетного. Але що буде попереду — невідомо. Зростання цін на газ здатне остудити запал орієнтованих на експорт галузей і економіки загалом до межі, яка або заблокує, або спровокує високе зростання інфляції. У цьому разі провокаторами стануть тарифи природних монополій, які уряд нині беззастережно піднімає. Матимемо монетарну політику залежно від того, що нас очікує попереду. А поки що Національний банк, схоже, лаштується до «see and waіt» «поживемо — побачимо». Гать на болоті для цього добре місце.