Футбол. Дебют збірної України у фіналі чемпіонату світу завершився болючою поразкою, прикрим провалом. Як же так сталося? — запитують сьогодні численні прихильники синьо-жовтої команди. Адже все нібито йшло нормально — команда, маючи пристойні умови для роботи, здавалося, підійшла до відповідального старту на доброму рівні. І ось таке ганебне фіаско. Чому?..

Після матчу і прес-конференції, коли вже залишали стадіон, вдалося поговорити з Крістофером Даумом —знаменитим і авторитетним німецьким тренером, котрий дуже успішно працював удома, зокрема, з «Байєром» (Леверкузен). Тепер у нього закінчується тривалий контракт із турецьким «Фенербахче». Співрозмовник бадьоро крокував на ... милицях. З’ясувалося, що він травмувався, коли катався взимку на лижах. І недавно переніс операцію на стегні.

Отже, пан Даум, зокрема, сказав: «У відбірковому циклі збірна України виступала як потужна, добре вишколена й упевнена у власних силах команда. Я бачив її матч у Стамбулі проти Туреччини, де вона не тільки переконливо виграла (3:0), а й діяла потужно і злагоджено протягом зустрічі. А ось у Лейпцигу була якась стояча гра, млявість. Мені важко тут поставити діагноз. Знаю Олега Блохіна як хорошого тренера. Тому, думаю, йому вдасться, зробивши аналіз, і в бойових умовах налагодити командні дії. Тоді в наступних поєдинках ми побачимо зовсім іншу українську збірну».

Справді, наш перший «млинець» виявився не глевким, а жахливим. Як уже писалося раніше, протягом першого тайму на нашій половині поля спостерігалися суцільні «окопи». Але вони не врятували. І наша команда була двічі тяжко «поранена». Зрозуміло, що відігратися за такого перебігу подій (0:2) і з таким класним суперником було майже нереально. Тим більше початок другого тайму приніс нові прикрощі. Суддя «намалював» досить сумнівний пенальті, як це було видно на кількох телеповторах (у ложі преси в кожного журналіста був персональний телемонітор), і показав Ващукові червону картку. Все, як кажуть, приїхали!

Щоправда, ці події певною мірою розізлили українських футболістів. Хоча суперник і продовжував диктувати умови, в наших таки були моменти принаймні «розмочити» рахунок. На 61-й хвилині Воронін ефектною дугою пробив, і м’яч мало не влучив у «дев’ятку». А через дванадцять хвилин українці розіграли одну з небагатьох своїх комбінацій. Воробей, заглибившись у штрафний іспанців, відкинув м’яча на Реброва. З таких положень гріх не влучати. Але Сергій пробив вище...

Просто по-людськи можна лише поспівчувати Блохінові. Ясно, що не такого дебюту чекав він від свого колективу. На прес-конференції Олег Володимирович говорив майже без притаманних йому емоцій. Але чітко і конкретно. По-перше, всю вину за поразку він узяв на себе. А далі, відповідаючи на запитання журналістів (до речі, в’їдливих і принизливих не було), намалював таку картину:

— Зважте, прошу, на мій стан тепер. Коли побачу відеозапис гри, тоді зможу дати конкретніші оцінки того, що відбулося. Я ніколи не обговорюю дії арбітра. Не збираюся порушити традицію і сьогодні. Однак, як на мене, пенальті не було, і вилучення Ващука не заслужене. Тепер у мене додалося клопотів. І так маємо проблеми із захистом. Важко сподіватися на Чигринського і Яценка, котрі з «молодіжки» прибули з травмами. Треба сушити голову над побудовою варіанта лінії оборони на наступний поєдинок.

Однак не дії арбітра були визначальні в зустрічі. Іспанія — чудова команда, фаворит. Її перемога цілком заслужена. Ця збірна, гадаю, на нинішньому чемпіонаті підніметься високо.

Рахунок 0:4 — це ганебно і сумно, але не найбільша трагедія. Найстрашніше те, що наша команда не боролася, не виявила бажання, ігрової дисципліни, бойового духу, який їй допомагав раніше. Мої підопічні програли в боротьбі. Весь час відставали від суперника на один такт.

І ще про неприємне. Маємо окремих надто зманіжених гравців, яким було дуже жарко і некомфортно. Але парасольку над ними і водичку за ними не носитимуть.

Насамкінець хочу вибачитися перед усіма нашими вболівальниками за таку ганьбу. Запевняю, більше таке не повториться.

...Цікавим був інший матч у нашій підгрупі, за яким спостерігав наш «розвідник» Володимир Веремєєв. Фаворити зустрічі — тунісці — лише в компенсований час врятувалися від поразки. Їхня нічия з саудівцями дуже доречна для нас. Але треба насамперед самим вийти із психологічної ями і налаштуватися на наступний поєдинок зі збірною Саудівської Аравії 19 червня в Гамбурзі.

Віктор БРАНИЦЬКИЙ (з Лейпцига).