Стародавній індійський вираз повчає: не стояти біля дверей багатого і не говорити голосом прохача — це найкраще життя... Учні з нас, мабуть, нікчемні. Тому і жебрачимо досі світом, хоча можемо і самі народжувати унікальні ідеї та надприбуткові проекти?

Значення цієї програми важко переоцінити

Уже кілька років Харківський національний університет радіоелектроніки разом з провідними академічними і галузевими науково-дослідними установами та вузами України намагається впровадити унікальну для нашої країни програму європейських стандартів керування рухомими об’єктами. Інакше кажучи, створити таку організаційно-технічну систему, яка здатна забезпечити постійний контроль над рухомими об’єктами на території всієї країни, у реальному часі підтримувати з ними зв’язок, вести за ними спостереження і т. п.

Навіщо і кому це потрібно і чи важливо це для економіки і безпеки держави, його соціальної сфери і державних органів влади, а також суб’єктів господарської діяльності — про це піде мова нижче. Зараз же важливо сказати про те, що значення цієї програми важко переоцінити, це можна порівняти хіба що з впровадженням в сучасне життя мобільного зв’язку чи Інтернету.

Але ось що вражає: уже не один рік проект Програми створення цієї системи кружляє кабінетами різних міністерств і ніяк не може ввійти в завершальну стадію прийняття постанови Кабміну України. За півтора десятка років ринкових перетворень ми так і не зуміли зрозуміти, що будь-яке рішення повинно бути вчасним. Якщо запропонований проект Програми створення системи контролю над рухливими об’єктами актуальний, а це підтверджено її узгодженням із зацікавленими відомствами, то його мають прийняти. У протилежному разі буде як завжди, ми знову спізнимося і замість впровадження своїх технологій під тиском впроваджуватимемо згодом імпортні й значно дорожче.

Ще чотири роки тому цю архіважливу справу почало ініціювати одне із наймогутніших державних відомств — Міністерство транспорту. У реалізації згаданого проекту зацікавлені Міністерство оборони, МВС, СБУ, Мінпромполітики, Національне космічне агентство України та багато інших важливих державних органів, а також підприємницькі структури. Розробка вчених у найкоротші для нашої неспішної бюрократії терміни пройшла всі узгодження, зібрала всі необхідні підписи, була на етапі внесення в державний бюджет 2005 року. І що у результаті? Прагматизм, економічна доцільність, високоінтелектуальна інноваційна складова розвитку одного з найважливіших секторів економіки України ... поки що залишилися поза планами уряду.

Учені відступати не мають наміру

Учені — народ витривалий. Утім, і друге коло усіляких погоджень закінчився також безславно: документ залишалося лише «підмахнути» Прем’єр-міністру, але, на жаль... У вересні 2005 року прийшов новий уряд.

Тепер настала черга третьої спроби. Імовірно, що буде четверта, п’ята... І хоча з боку все це дійство вже схоже на сізіфову працю, якщо не на безтурботне захоплення блаженного, проте вчені України відступати не мають наміру: адже виконана така колосальна наукова робота за участю експертів і фахівців Мінтрансзв’язку і багатьох інших міністерств. А який зиск чекає державу, та й усіх її громадян у разі її реалізації — навіть уявити важко!

У 2001 році, після чергового трагічного інциденту з українською військовою ракетою і російським пасажирським літаком, стало абсолютно зрозуміло, що миритися з таким станом речей далі неприпустимо. Слідом за тим, як глава держави доручив навести елементарний порядок у відповідних міністерствах і відомствах, було вирішено хоч раз зробити щось «по-людськи». Тобто створити єдину державну інформаційну систему забезпечення керування рухомими об’єктами, не поділяючи її на цивільні та військові відомства, повітряні, наземні й морські транспортні потоки.

Мета «Комплексної програми створення і розвитку державної інтегрованої інформаційної системи (ДІІС) забезпечення керування рухомими об’єктами (зв’язок, навігація, спостереження)» — створення сукупності державних систем засобів зв’язку, навігації і спостереження, які мають забезпечити одержання відповідними зацікавленими користувачами, у тому числі комерційними, просторово-тимчасової достовірної інформації про місцеперебування рухомих об’єктів та їх характеристики. Програма охоплює абсолютно всі рухомі об’єкти — залізничні, морські, річкові, автомобільні, повітряні цивільні і військові засоби. Координацію розробки програми, яка зачіпала інтереси всієї країни, як уже зазначалося, було доручено Міністерству транспорту і зв’язку України. Безпосереднє виконання розробки — Харківському національному університету радіоелектроніки, вузу, який за концентрацією науково-технічного і науково-педагогічного потенціалу в галузі радіоелектроніки, телекомунікацій, інформаційних технологій і обчислювальної техніки не має рівних собі ні в Україні, ні в СНД.

Ректор ХНУРЕ Михайло БОНДАРЕНКО:

— Справді, програма, розробку якої здійснює наш університет, має нелегку долю. Ми почали роботу над нею ще 2002 року, і в липні 2003-го Концепція створення ДІІС, як це передбачено законом України, була затверджена відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів. Прем’єр-міністр України доручив Мінтрансу, Міноборони, НКАУ та іншим зацікавленим органам виконавчої влади розробити до кінця 2004 року проект програми — тобто подати на розгляд уряду розгорнутий перелік конкретних робіт з її реалізації. Міжгалузева робоча група, що була створена при Мінтрансзв’язку, і головний розробник ХНУРЕ, зі своєю роботою впоралися вчасно. Але в середині січня 2005 року урядові комітети, паралізовані третім туром президентських виборів, припинили функціонування.

У лютому 2005 року, після формування нового уряду, прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко була дана вказівка провести повторне узгодження програми — вже з новими керівниками міністерств і відомств. Ця робота Департаментом розвитку і координації транспортних систем за нашою участю була виконана, і вже у вересні в Мінтрансзв’язку лежав черговий варіант програми, де були враховані зауваження нового уряду. Ми втретє пройшли вже добре знайомий шлях узгодження, і тепер чекаємо, коли новий склад Кабінету Міністрів розгляне таку важливу державну справу.

Координатор розробки програми, заступник проректора з наукової роботи ХНУРЕ Олександр ДОХОВ:

— Уявіть собі добре знайомі всім диспетчерські пункти, які керують транспортними засобами. За допомогою системи супутникової навігації ці пункти найрізноманітнішого рівня зможуть контролювати будь-який рухомий об’єкт, зводячи за потреби всю інформацію в загальну національну систему. Встановлена на транспортних засобах спеціальна апаратура з найбільшою точністю «розповість» про місцеперебування об’єкта, його швидкість, напрям, стан вантажу тощо. Ви запитаєте: а якщо приватна особа не захоче встановлювати на своєму автомобілі таку апаратуру? Це особиста справа кожного, однак, поза сумнівом, більшість автовласників погодяться на такий контроль з декількох причин.

По-перше, це корисно для відносин зі страховими компаніями; по-друге, у разі поломки де-небудь на путівці службі «SOS» не доведеться довго встановлювати ваші координати; по-третє, за допомогою апаратури можна буде уточнити подробиці ДТП; по-четверте, у разі викрадення правоохоронні органи легко визначать місцезнаходження вашої машини з допомогою тієї самої надійно вбудованої техніки; по-п’яте, супроводжувати відповідальні транспортні засоби за межами України.

Програма відкриває безліч можливостей для приватного бізнесу, насамперед у сфері інформаційних та навігаційно-телекомунікаційних послуг. Власник кількох транспортних засобів завжди знатиме, в якому стані перебуває його вантаж, куди їде водій — до торговельної точки чи на обід. Банківські інкасатори будуть упевнені в безпеці свого маршруту. Фельдшери «швидкої» поїдуть на виклик, а не на пікнік. Таксисти виберуть найзручніший короткий маршрут, уникаючи пробок і не знімаючи з клієнта зайвих грошей. А співробітники ДАІ під час висування претензій водію зможуть оперувати винятково фактами.

Крім економічних вигод, реалізація програми забезпечить погоджені дії відповідних міністерств та інших державних структур у сфері контролю повітряного простору, державних кордонів, морської економічної зони та інших загальнодержавних завдань.

Науковий керівник розробки програми, завідувач кафедри системотехніки ХНУРЕ Едуард ПЕТРОВ:

— Якщо ми вже завели мову про бізнес, то варто згадати і про те, якою привабливою стане Україна для іноземних підприємців. Польща за транзит вантажів своєю територією отримує близько двох мільярдів доларів на рік, а наша країна, яка має в цьому плані вигідніше географічне положення — триста-чотириста мільйонів. Закордонні бізнесмени просто бояться за свої вантажі, які перебувають на нашій території. Впровадження програми зробить Україну привабливою для іноземних підприємців, які, не залишаючи своєї країни, зможуть щохвилини контролювати свій транспорт і вантаж. Якщо наша транспортна система почне працювати так, як задумано, то у разі розвантаження корабля, наприклад, його вже чекатимуть залізничні контейнери. До речі, про те, що це за вантаж, де він перебуває і коли прибуде, митниця і прикордонники знатимуть заздалегідь.

Ректор ХНУРЕ Михайло БОНДАРЕНКО:

— Реалізація програми, яка розрахована на десять років, дасть економічний ефект буквально з перших кроків. Крім доходів від транзиту та економії багатомільйонних державних коштів буде розв’язано багато проблем забезпечення безпеки країни. Буде створена сучасна інформаційна навігаційно-телекомунікаційна інфраструктура на всій її території. Програма зумовить безліч корисних «побічних» результатів. Нарешті створимо єдину державну сертифіковану електронну топографічну карту, значно підвищимо безпеку на транспорті. Завдяки реалізації програми можна буде точно прорахувати імовірність надзвичайних ситуацій, провести геодезичні обстеження і земельний кадастр, знизивши витрати на цю колосальну роботу до мінімуму тощо.

Програма неминуче приведе нас до більш якісного забезпечення національної безпеки країни: запобігання тероризму, ефективного контролю повітряного і надводного простору України, розвитку науки, передусім в галузі високих технологій, зростання виробництва і завантаження вітчизняних підприємств. Країні доведеться створювати нові робочі місця і готувати висококваліфіковані кадри — і це чудово. Важливо зрозуміти, що, розпочавши реалізацію програми, ми зробимо реальний крок для утвердження України, індустріально-розвиненої, орієнтованої на високі технології держави, гідного партнера в економічній та інформаційній інтеграції з європейським співтовариством.

...Нас часто запитують, чи є у світі аналоги цієї програми. Подібні системи функціонують у багатьох країнах, наприклад, у США, Канаді, країнах ЄС та активно розробляються в Росії. Однак такого комплексного та економічно виправданого підходу до розв’язання проблеми немає поки що ніде, і в цьому — шанс України зробити величезний ривок уперед.

Харків.