Місто Сєверодонецьк активно обговорює тему тероризму. Ні, йдеться не про Бен-Ладена і не про шахідів. Ті далеко, та й Сєверодонецьк — це вам не Америка. Тож і терористи тут свої. Правда, 73-річний Іван Павлович на цей статус явно не тягне за жодними параметрами, але факт залишається фактом: бомба вибухнула саме в його сумці. А було це так.

Опівдні Іван Павлович (ім’я змінено) підійшов до будинку міськвиконкому, де знаходиться пошта, щоб відправити вітальні листівки. Була перерва, і кілька людей чекали на її закінчення. Стояли, перемовлялися. Аж раптом — вибух. У вікнах пошти винесло шибки, двох чоловіків зачепило вибуховою хвилею, вони обійшлися подряпинами, а Іван Павлович отримав невеликі опіки і легкі осколкові поранення. Коли пенсіонер отямився, то з жахом переконався, що джерелом вибуху було його сумка. Ще одне потрясіння довелося пережити, коли фахівці правоохоронних органів дійшли попереднього висновку: спрацював детонатор малої потужності, який лежав між двома книгами. Отже, якби не книги, що пом’якшили вибух, пенсіонерові було б непереливки... Та звідкіля ж узявся детонатор у сумці? Помалу Іван Павлович почав пригадувати події дня.

Ранком, вийшовши з квартири, на площадці перед своїми дверима літній пенсіонер побачив незвичайний предмет, який нагадував термопару. Вирішивши, що цю штуку, мабуть, хтось загубив, він тицьнув її в сумку, гадаючи потім розібратися, і заквапився у справах. По дорозі зайшов до свого приятеля, показав йому знахідку і вдвох дідусі почали міркувати, що б то воно означало і звідкіля з’явилося. Але так ні до чого і не дійшли. Увагу привернули книги. Приятель саме розбирав свою бібліотеку, маючи намір здати частина книг у пункт вторинної сировини. Іван Павлович побачив серед книг томики Ремарка, Остапа Вишні, інших класиків літератури, зацікавився і попросив дозволу взяти їх собі як подарунок. Приятель не відмовив. Іван Павлович забрав книги і пішов на пошту відправити кореспонденцію. До поштової скриньки він її не доніс. Раптовий порив вітру вирвав конверт із рук. Намагаючись його вхопити, пенсіонер упустив сумку. Тоді і пролунав вибух.

Міліція довго цікавилася заняттями Івана Павловича у «години дозвілля», не приховуючи своїх підозр щодо «піротехнічних уподобань» потерпілого. Але жодних доказів такої версії не знайшла. У Івана Павловича були свої міркування. Він вважає, що детонатор йому підклали з помсти. Був один такий випадок.

Якось він викликав майстра з ремонту холодильника. Той узяв з нього 160 гривень і пішов собі, а холодильник так і не запрацював. Пенсіонерові довелося звертатися до різних інстанцій, захищаючи свої права споживача, і в результаті спливли махінації деяких досить впливових у Сєверодонецьку людей. Один із них якось порадив Іванові Павловичу припинити свої розслідування, щоб уникнути неприємностей. Іван Павлович не виключає, що детонатор — їхніх рук справа. Правоохоронці свого слова ще не сказали.

Отак Іван Павлович став «терористом» мимоволі.

Луганськ.