Анатолій КІНАХ: «Ми не маємо права втрачати час і довіру громадян»

Під головуванням народного депутата України Анатолія КІнаха минулої середи відбулося засідання міжфракційного об’єднання депутатів «Справедлива Україна». Наш кореспондент розмовляв з Анатолієм Кириловичем дещо раніше. Однак у цьому інтерв’ю читач знайде відповідь і на запитання, які з’явилися після середи.

— Сьогодні відома розстановка сил у парламенті, ведеться переговорний процес з формування коаліції. Як би ви оцінили ситуацію?

— Вона характеризується загостренням і соціально-економічних, і політичних чинників, ризиків для держави і суспільства. На жаль, післявиборний період не створив більш ефективних умов. Ми відчуваємо дуже серйозні проблеми. Бо перехідний період від президентсько-парламентського правління до парламентсько-президентського не підкріплений, скажімо так, політичною волею суб’єктів не допустити розбалансування інститутів державної влади.

Це посилює величезні ризики для соціально-економічного розвитку. Нині, як ніколи, треба було б, щоб українська влада демонструвала високий рівень політичної волі, сучасного державного менеджменту, професійності, наполегливості у розв’язанні складних проблем. І це викликає у мене дуже серйозну стурбованість.

— Поки що волю і жагу до боротьби демонструє одна політична сила, яка прийшла до влади у південно-східних областях, — Партія регіонів. І визнання російської мови регіональною — це одна з форм тиску на центральну владу, зокрема на Президента...

— Все має свої наслідки і не минає безслідно. Запровадження нових положень Конституції без відповідної якісної законодавчої та нормативно-правової бази, у тому числі щодо регламентації умов діяльності і відповідальності центральних і місцевих структур влади, фактично не працюючий Конституційний Суд — це тільки поглиблює розбалансованість влади, включаючи таке серйозне явище, як правовий нігілізм. Звідси — низка рішень місцевих органів влади про статус російської мови як регіональної, звідси, на жаль, рішення про вотум недовіри керівникам обласних державних адміністрацій. І така ситуація не може тривати нескінченно, бо створюються умови для поглиблення протистояння політичних сил у суспільстві, виникає загроза принциповим інтересам держави, починаючи від територіальної цілісності.

Я хочу ще раз наголосити на тому, що ті питання, які повинні консолідувати суспільство, народ, — територіальна цілісність, державна мова, релігійні — використовувалися для протистояння заради досягнення тих чи тих кон’юктурних, особистих політичних цілей. А тому політики повинні розуміти свою відповідальність перед народом. Я постійно підкреслюю: за всіх наших проблем існує передусім дефіцит відповідальності влади перед народом.

— Відомий французький письменник Андре Моруа у 1940 році написав: «Боротися за єдність країни. Партії —пасажири одного корабля. Якщо він піде на дно, потонуть усі». На вашу думку, наші політики, партійні вожді розуміють це чи ні?

— На жаль, не розуміють. У нас є величезна проблема: серед політичної еліти так і не сформовано бачення того, що є основою конкурентоспроможності держави. А тому дуже важливо, щоб пошук формату політичної коаліції спирався не на спробу чергового примітивного перерозподілу посад, портфелів, економічного ресурсу, а на розуміння тих викликів, зовнішніх і внутрішніх загроз, які стоять перед Україною. А вони дуже істотні!

Йдеться не лише про розв’язання таких глибоких системних проблем, як бідність, недосконала структура економіки, надто висока енергозатратність вітчизняного продукту, а передусім — про формування конкурентоспроможної держави, починаючи зі структур влади, кадрової політики, вміння розв’язувати проблеми, спираючись на стратегію втілення в життя національних інтересів. Це — основа для позитивної динаміки розвитку. Якщо цього не буде, суспільство і держава й надалі виснажуватимуться у безплідному протистоянні, даремному витрачанні позитивної енергії, незворотній втраті найдорожчого ресурсу — часу.

Нині ці ризики надто великі. А тому все це треба враховувати під час розробки коаліційної угоди і формування ефективної дієздатної влади. Влади прозорої, відповідальної перед народом. Бо це та основа підтримки, яку ми відчули 2004 року. Це — той шанс, який ми не маємо права втратити. Тому я впевнений: інших варіантів немає. Але щоб досягти цього, потрібна політична воля.

— Коментуючи підвищення цін на енергоносії, ви сказали, що підвищення ціни на газ до 130 доларів за тисячу кубометрів робить майже третину українських підприємств нерентабельними. Але з останнього інтерв’ю російського президента Володимира Путіна німецьким журналістам можна дійти висновку, що газ таки подорожчає, до того ж істотно.

— Ми і в цьому разі змушені говорити про вміння просувати і захищати українські інтереси. Кожна держава передусім вирішує головне завдання — захист національних інтересів. І щоб такі кроки були успішними, потрібні ефективна вертикаль влади, уміння не допускати недоцільних емоційних проявів, бути послідовними. Це — основні чинники, які дають можливість створювати рівноправні вигідні умови співпраці з нашими партнерами.

Я не бачу іншої співпраці з Росією, як тільки на рівноправних взаємовигідних умовах, без подвійних стандартів, без економічного і політичного тиску. І для того, щоб конкурувати з тією-таки Росією, бо конкуренція — постійний чинник, особливо, коли мова йде про глобальні інтереси, треба бути не менш розумними, не менш послідовними, вміти концентрувати все, зокрема і власні амбіції, навколо державних інтересів.

Я вже наводив приклад. Скажімо, коли якийсь високопоставлений чиновник починає говорити про неминучий розпад Російської імперії, або робить натяки, що Україна у форс-мажорному варіанті вийде із СНД, це, безумовно, створює напруженість і не поліпшує довіру між державами. А тому українські переговорники повинні чітко усвідомлювати свій рівень відповідальності, реалізовувати політичну волю глави держави, і на цій основі захищати, просувати українські інтереси.

Бо за три місяці, і це добре відомо, від’ємне сальдо становить 1 мільярд 769 мільйонів доларів. Практично країна досягла рівня минулого року. Валовий внутрішній продукт за чотири місяці становить плюс 0,4 відсотка. Це — не наші темпи.

Такий стан справ потребує істотного підсилення і адекватної високопрофесійної чіткої роботи з підвищення конкурентоспроможності економіки, особливо за умов істотного зростання цін на енергоносії, загострення конкуренції, відкритості вітчизняного ринку. І це повинно лежати в основі дій влади. І не лише виконавчої, а й законодавчої.

Власне, ситуація набагато складніша від ситуації довкола підписання коаліційної угоди. Мова фактично йде про умови переходу держави, суспільства на новий більш високий якісний рівень. А тому я не припускаю думки, що ми можемо піти шляхом створення нестійкої, нестабільної коаліції на декілька місяців. Бо це — марне витрачання часу. Треба вибудувати таку коаліцію, таку виконавчу владу, яка працювала б хоча б до наступного етапу виборів в Україні і зробила за цей період максимум для того, щоб держава вийшла на новий якісний динамічний рівень розвитку.

— У нашій розмові ми не можемо обійти теми Криму. Ви, як секретар РНБО, разом із главою секретаріату Президента очолювали робочу групу з питань забезпечення комплексного розвитку автономії. Чи прогнозували ви можливість загострення ситуації на півострові? На вашу думку, хто дестабілізує ситуацію?

— Ще в січні цього року на засіданні Ради національної безпеки й оборони були розглянуті питання, які стосувалися ситуації в Криму, і були прийняті відповідні системні укази Президента. Вони передбачали комплексний, збалансований підхід до розв’язання проблем економічного розвитку Кримського півострова, проблем національних меншин, розвитку Криму як унікальної території тощо. Ці заходи затверджені. Їх треба виконувати, бо це не якась кон’юнктура, а те, над чим треба працювати постійно і центральним, і місцевим органам влади.

Зрозуміло, ми прогнозували: загрози й ризики зростають, особливо в контексті виборчої кампанії. Постійно наростав зовнішній тиск для, скажімо так, формування проросійських структур влади в Криму. Ускладнило ситуацію ще й те, що у партійних списках було багато людей із сумнівною біографією і мали проблеми у відносинах із законом. І ми все це зафіксували у заходах. Але нині конче потрібно, щоб зусилля місцевої і центральних органів влади були спрямовані на вирішення величезної кількості питань — соціальних, економічних, які є в автономії.

У Криму ми особливо яскраво відчуваємо прояви правового нігілізму. А тому потрібно, щоб Конституційний Суд дав чіткі тлумачення: відповідають чи ні дії органів місцевої влади їх повноваженням, Основному Законові нашої держави, відповідають чи не відповідають Конституції рішення про співпрацю з нашими партнерами, у тому числі в режимі навчань. Відсутність Конституційного Суду і створює правовий вакуум, який підсилюється конфліктами, провокаціями тощо. Ми про це попереджали, зокрема тоді, коли приймалися рішення по Криму.

А сьогодні всім треба заспокоїтися і працювати, виходячи з інтересів держави. Усі повинні розуміти, що треба вирішувати завдання зміцнення української державності в Криму, цивілізовано, толерантно, з урахуванням прав людини, свободи слова, верховенства законів.

— Попри складну політичну ситуацію Український союз промисловців і підприємців, який ви очолюєте, адресував законодавцям пакет пропозицій стосовно соціально-економічного розвитку країни. Які завдання, на думку представників бізнесу, є першочерговими для стабілізації соціально-економічної ситуації?

— Безперечно, бізнес, вітчизняні та іноземні інвестори спроможні працювати лише в умовах політичної стабільності, ефективної і конструктивної взаємодії гілок влади. Це головне, що хвилює український бізнес і його партнерів. На цьому загострювалася увага і в Ялті, і в Києві на наших зустрічах. Інше, на що звернули увагу, — зниження рівня якості, професіоналізму і відповідальності державної влади.

Водночас ми повинні розуміти, що створити розумні правила гри здатні висококваліфіковані фахівці і у виконавчій, і законодавчій владі. Бо є загроза, що буде сформована така влада, яка за рівнем кваліфікації, професіоналізму не здатна працювати на основі стратегії за допомогою системних комплексних методів. Вона налаштована на прийняття спрощених рішень, емоційну політичну реакцію. Коли така загроза виникає щодо всієї вертикалі влади, тоді можна говорити про загрозу національній безпеці.

— Напевне, можна говорити і про небезпеку «популізму влади»?

— А ще точніше — про небезпеку авантюрного «популізму», який має тенденцію сповзання до лівого, такого крайнього соціалізму.

Окрім того, за останні п’ять років Україна безпрецедентно відкрилася. На жаль, за цей період було мало зроблено для підвищення конкурентоспроможності економіки, включаючи вдосконалення методів захисту національних політичних і економічних інтересів. Можемо стверджувати: зміни деяких митних ставок були більшими, аніж того вимагали умови вступу до Світової організації торгівлі. За перші три місяці цього року експорт зменшився на 4,4 відсотка, а імпорт зріс на 30,1. Тобто Україна зі своїм потенціалом перетворюється не на державу-експортера, а на державу-імпортера. Водночас хотілося б звернути увагу й на таке: зростають соціальні виплати, але вони спрямовуються не на споживання продукції вітчизняного виробництва, а на підвищення темпів споживання імпорту, тобто на створення робочих місць за кордоном і поповнення бюджетів інших країн.

Окрім того, треба підсилювати інвестиційний, інноваційний розвиток, пришвидшити технологічне і технічне оновлення, розробити якісну державну експортну політику, створити стимули для оновлення основних фондів, як це робиться у розвинених країнах світу. І наполягаємо, щоб ці пропозиції були враховані в бюджетній резолюції на 2007 рік.

Заодно хочу сказати, що бюджетна резолюція, яка розроблена і направлена у парламент у частині, де йдеться про інвестиційний, інноваційний розвиток, не відповідає посланню Президента. У ньому чітко сказано: «Відновити стимули для інвесторів у спеціальних економічних зонах і технологічних парках», «створити систему умов прискореної модернізації основних фондів», «створити стимули для реінвестування прибутку в розвиток підприємства», «створити стимули для освоєння високотехнологічного обладнання, яке не виробляється у нас». Отож, коли ми ці питання не вирішуємо, втрачаємо час. І це також сформульовано у наших пропозиціях.

І, безумовно, потрібен діалог між владою і бізнесом. Дуже добре, що Президент Віктор Ющенко на початку своєї каденції чітко визначив, що постійно повинен вестися діалог «держава — суспільство, влада і бізнес». Бо тільки на основі діалогу можна приймати рішення. Бо програма уряду виконується не в кабінетах у Києві, а розумні правила гри формуються на основі інтелекту, досвіду тих, хто створює валовий продукт держави, робочі місця і сплачує податки.

— Наші предки вважали, що Земля стоїть на трьох китах, сьогодні всім відомо, що демократія базується на таких трьох китах, як судова гілка влади, законодавча і виконавча. Дехто з політологів вважає, що нині парламент розділений навпіл. То, можливо, потрібна третя точка опори? Скажімо, міжфракційне об’єднання лідерів бізнесу. Як ви дивитеся на таку думку?

— Йдеться про необхідність пошуку таких політичних, соціально-економічних, кадрових рішень, які давали б шанс для консолідації навколо загальносуспільних, загальнодержавних інтересів.

Я постійно нагадую: Партія регіонів має абсолютну перевагу в десяти областях, де проживає 60 відсотків населення країни і сконцентровано основний промисловий потенціал держави. А тому не можна створювати умови для загострення ситуації, нестабільності, а треба шукати баланс для рівноваги. І це питання повинно вирішуватися не кулуарно, без торгів, а відкрито, в основі має бути пошук консолідації усіх здорових сил.

Виходячи з цього принципу, ми працюємо у парламенті. Бо фактично в усіх фракціях є дуже серйозні прагматичні високопрофесійні менеджери підприємств, компаній, які, я впевнений, прийшли у Верховну Раду, щоб за рахунок спільних зусиль сформувати розумні правила гри щодо системи оподаткування, інвестиційного клімату, грошово-кредитної, соціальної політики тощо. Сьогодні ці люди зібралися у міжфракційне об’єднання «Справедлива Україна». Вони добре розуміють, що інвестиційний клімат залежить від політичної стабільності. Щоб у державі панував високий рівень захисту бізнесу, прав власника, була рівноправна конкуренція. І я радий, що ці люди поступово нарощують зусилля, і ми працюємо над формуванням серйозного міжфракційного об’єднання народних депутатів. Це буде шанс, щоб створити умови для пріоритетної реалізації державних інтересів.

— Дякую!

Розмову вів Володимир КОРОЛЮК.