На засіданні Кабінету Міністрів в. о. Прем’єр-міністра Юрій Єхануров повідомив попередні дані про зростання промислового виробництва у травні — 10 відсотків проти аналогічного періоду минулого року (2,4 — за січень-травень). Багато хто сприйняв це як сенсацію.

Тим часом, як на мене, довгоочікувана звістка не є сенсаційною. На те, що промисловість переживає очевидне пожвавлення, вказувало чимало чинників ще в першому кварталі: зростання цін виробників, сприятливий для металургів поворот кон’юнктури на світовому ринку, послідовне підігрування експортерам валютним курсом з боку Нацбанку тощо. Капіталовкладення в основний капітал і обсяги прямих інвестицій взагалі не йшли ні в яке порівняння з аналогічним періодом минулого року, вони перевищували минулорічну динаміку в 3,9 разу. У квітні експорт продукції пригнічував, бо його кумулятивна динаміка зменшилася за 1 відсоток, однак важко було не помітити, що кредитується промисловість більш високими темпами, ніж торік, а в структурі імпорту переважає той, що називають інвестиційним. Звідси щонайменше два висновки: якщо не у травні, то промисловість вистрелила б цього місяця, і це зовсім не нагадує постріл «Аврори».

За словами Юрія Єханурова, вирішальне слово нарешті сказала металургія. Це — поза сумнівом. Деякі експерти вважають це тимчасовим явищем, пов’язаним з успішною боротьбою з тіньовими схемами з виведення капіталів в офшорні зони — резонно. Важливо й інше, скорочення споживання металургійною галуззю такого важливого ресурсу, як природний газ, є точною ознакою інтенсифікації виробництва. Однак не менше важить і відновлення роботи низки нафтопереробних заводів, і стабільний розвиток машинобудування, і міцні позиції галузей, які орієнтовані на кінцеве споживання. Якщо згадати, що питома вага промисловості у ВВП становить щонайменше одну третину, то можна розраховувати на його задовільний показник за підсумками травня. Це очевидно надихає в. о. Прем’єр-міністра України, який побився об заклад з президентом європейського банку Лем’єром щодо того, чий прогноз економічного зростання за підсумками року виявиться більш точним. Лем’єр обстоює скромніший результат, обіцяючи водночас щонайменше 100 мільйонів євро інноваційних кредитів. Єхануров затято вірить у снайперські здібності нашої економіки. До речі, як і Нацбанк, який знизив облікову ставку з 9,5 до 8,5 відсотка, тим самим демонструючи непохитність макроекономічних бастіонів.