Імені Івана Огієнка

У містечку Брусилові, на батьківщині Івана Огієнка, уже дванадцятий раз вручено премію, що носить ім’я цього вченого, літератора, громадського та релігійного діяча. Лауреатів — семеро, у п’яти номінаціях: література, мистецтво, освіта, наука і діяльність, спрямована на утвердження державності України, миру і злагоди в ній.

Серед лауреатів — письменник-шістдесятник з Києва Володимир П’янов. Для ще одного киянина, Василя Овсієнка, одержання премії збіглося з днем народження. Втім, своїм справжнім днем народження він вважає не той, що в паспорті, а той, коли востаннє випустили з тюрми. За антирадянську діяльність виходець із села Леніного, що на Житомирщині, провів за колючим дротом 13 з половиною років. Сидів разом зі Стусом, відомими правозахисниками. Своїм обов’язком вважає розповісти про них, тому й написав книгу мемуарів і публіцистики «Світло людей».

Олексій КАВУН.

Житомирська область.

Мрії збуваються

— Зараз я проходжу лікування в тубдиспансері селища Новодар’ївка. Лікар у мене хороший, лікуванням задоволений. А ось глухомань тут така, що часом не витримую. Ні радіо, ні телевізора. Запитую у медперсоналу, що у світі, в області відбувається, а вони відмахуються: ніколи балакати, роботи багато. Аж раптом дізнаюся, що виграв приз «Голосу України» — радіоприймач. Радості моїй немає меж. Спасибі вам! Я ветеран праці, незабаром 70 років виповниться. Моя дружина теж лежить у лікарні, тільки в іншому селищі. Хорошого в житті бачимо мало, тому подарунок від парламентської газети нас схвилював. Тим більше, одержую саме те, про що мрію тут, у лікарні.

Микола ШУТЬ.

Ровеньки

Луганська область.