Обсяг торгів на майданчику Першої фондової торговельної системи (ПФТС) у травні сягнув 1,75 мільярда гривень, що майже вдвічі менше від квітневого. Загальний попит на всі цінні папери згас на 0,33 відсотка. Порівнюючи з квітнем, індекс ПФТС втратив 37,79 пункта (8,52 відсотка) — найгірший показник за останні три роки.

Інертність інвесторів і вкрай низьку динаміку капіталізації вітчизняних підприємств у травні, звісно, можна пояснювати сезонними особливостями розвитку вітчизняного ринку цінних паперів і впливом на нього зовнішніх чинників — нестабільністю на російському фондовому ринку, невизначеністю з імпортними поставками енергоносіїв тощо. Проте це нюанси однієї очевидної тенденції. А саме — тісної прив’язки вітчизняного ринку цінних паперів до політичних подій та їх учасників. На думку генерального директора компанії з управління активами «Інеко-Інвест» Олега Моркви, яку наводить «ЛігаБізнесІнформ», значення індикатора завдяки позитивним сигналам від політичної еліти щодо сформування професійного уряду і початку встановлення сталого інвестиційного клімату здатне навіть наприкінці червня дістатися нового історичного максимуму в 500 пунктів. І навпаки — відсутність взаєморозуміння між політичними силами і «пробуксовка» економічних реформ призведе до апатії фондового ринку, а значення індексу коливатиметься в діапазоні 400—470 пунктів.

А за гострої політичної та економічної кризи корекція може бути взагалі згубною. Гостроту моменту на корпоративному рівні краще за інших розуміють акціонери ВАТ «Запоріжсталь», вартість акцій якого за останній місяць зменшилася вдвічі, капіталізація скоротилася з 5,1 до 2,95 мільярда гривень. Поштовхом, на думку експертів ПФТС, став конфлікт між акціонерами, спричинений наміром приєднатися до «Запоріжсталі» кількох товариств з обмеженою відповідальністю. Унаслідок цього капітал компанії зросте на 450 мільйонів гривень, тоді як, за оцінками фондовиків, статутні фонди компаній, що приєднуються, торік не перевищували лічених мільйонів гривень. Так чи не так, а непорозуміння між менеджментом і мажоритарними акціонерами з одного боку і міноритарними акціонерами та інвестиційними фондами — з другого, якщо матимуть продовження, то можуть зіпсувати імідж однієї з найуспішніших донедавна компаній. Поки що політики «годують» фондовий ринок деклараціями і обіцянками, а він потребує нормативних і законодавчих актів стосовно забезпечення прав та інтересів усіх груп акціонерів українських підприємств. Особливо уважно нині фондовики придивляються до Фонду держмайна, де готуються до продажу об’єктів разом із землею вже влітку. Це, зрозуміло, стимулюватиме активність торгів на фондовому ринку.

Проте процедура законодавчого закріплення продажу землі під час приватизації об’єктів ще не завершена, незважаючи на те, що держбюджет-2006 передбачає отримання доходу від цієї схеми у розмірі 900 мільйонів гривень. І, безумовно, від цього постраждають місцеві бюджети, які позбудуться права на стягнення орендної плати за землю. Такі нюанси очевидної тенденції.