Незважаючи на те, що торік пшениця і кукурудза не були в ціні, тернопільські аграрії майже не зменшили обсяги посівів цих культур. Щоправда, сілгоспвиробників, які роблять ставку винятково на колоскові, майже не залишилося. Адже, за словами першого заступника голови облдержадміністрації Петра Вовчука, минулого року в області збанкрутувало 32 господарства — переважно ті, що орієнтувалися лише на вирощування зерна. Повторювати помилку бажаючих немає. Селяни сіють цукрові буряки, ріпак...

Свій мільйон тонн зернових Тернопільщина торік узяла, але не за рахунок урожайності (вона була нижча, ніж у 2004 році), а завдяки залученню в обіг «цілинних» земель. Цьогоріч аграрії засіяли ще півсотні тисяч облогових гектарів. Сподіваються, що це допоможе набрати вже традиційний мільйон.

Через осінню посуху озимих посіяли менше — тільки 150 тисяч гектарів. Надолужили навесні ярою пшеницею. Судячи з усього, колоскові нинішнього сезону будуть у ціні. Зрештою, вони вже у ціні. Щодня з області вивозять тисячі тонн зерна, кінцевий маршрут якого Одеський порт. Скільки саме йде на експорт, сказати важко, бо комерційні структури не афішують свою діяльність. Окрім того, Тернопільщина є свого роду житницею для сусідніх областей: Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, які свого хліба вирощують мало.

Відомий не лише на Тернопільщині аграрій Іван Гута вважає, що сільськогосподарській області потрібно коригувати зерновий ринок, щоб не створювати самій собі конкуренцію. Зробити об’єктивний баланс, полічити, скільки виробляється, скільки споживається, скільки пустити на комбікорм, скільки продати. Екстенсивний метод себе вичерпує. Ну освоять решту 100 тисяч гектарів «цілини», а далі слід переходити до інтенсивних технологій. Різниця у врожайності дуже велика. Є господарства, які збирають 70 центнерів пшениці з гектара, а є — 17. Ось де резерви. Якби подільським чорноземам дати належне, вони здатні подвоїти врожаї. Тому перевиробництво зерна може стати реальністю, і вже сьогодні слід думати, що з ним робити. Наприклад, переробляти на висококисневі спиртові добавки до бензину. І це не ідея-фікс. Іван Гута вже кілька разів побував у Чехії, де зводять чотири заводи з виробництва таких добавок. У структурі бензину вони становлять від 10 до 20 відсотків, чим істотно здешевлюють пальне. Кожен із заводів розрахований на переробку 400 тисяч тонн пшениці. Науковці працюють над виведенням сортів пшениці з високим вмістом крохмалю, щоб збільшити вихід спирту. Для Тернопільщини це також перспектива зменшення енергетичної залежності.

Кожного року нарощують в області і посіви ріпаку. З прицілом розширити їх до 100 тисяч гектарів і побудувати через два роки завод з переробки цієї культури на біодизельне пальне. Є серйозні напрацювання щодо цього з німцями та австрійцями, які готові стати інвесторами. Земля здатна не лише годувати, а й зміцнювати енергетичний потенціал.

Тернопільська область.