Доки грім не вдарив

— Інформація, викладена у зверненні, відповідає дійсності. 25 травня до мене звернувся начальник згаданого управління Олександр Божко і розповів, що повідомила йому начальник відділу Наталя Науменко. За розпорядженням керівництва держкому її викликали на так звану практику в управління з питань біженців.

Після першого дня практики Наталя Науменко прийшла до Божка і повідомила, чим її змушують займатися. Їй дали старі справи біженців, у тому числі ті, які надійшли з Київського обласного управління, і вона повинна була писати висновки щодо надання статусу біженця чи відмови в ньому. Але ставити не ту дату, коли писався висновок, а на кілька місяців раніше.

Такі дії грубо порушують закон про біженців. Тим більше, що максимальний термін розгляду заяв шукачів притулку становить 6 місяців. А їй дали заяви, термін розгляду яких уже закінчився. Наприклад, дали справу з обласного управління, де вона працює, яка надійшла в комітет 1 грудня минулого року. Там є супровідний лист з усіма печатками. Тобто по закону останній термін прийняття рішення з цього звернення був 28 лютого. Вона ж, як я вже казав, почала практику у травні. Але свій висновок повинна була датувати кінцем грудня або січнем.

І це не поодинокий випадок. Наталя Науменко повідомила, що це — система. Там величезна кількість справ, які давно лежать на розгляді, і на всіх проставлені не ті дати і номери прийняття рішень.

Такі дії, на мою думку, крім того, що порушують кілька законів, водночас несуть істотну загрозу суспільству. Бо контингент шукачів притулку надзвичайно специфічний. Переважна більшість із них — вихідці з регіонів, які надзвичайно небезпечні щодо терористичної діяльності, або там діють наркокартелі. Насамперед мова йде про Ірак, Афганістан, Чечню, Нігерію, Сьєрра-Леоне, інші гарячі точки. Оскільки шукач притулку, отримавши довідку, що його справа перебуває на розгляді в держкомітеті, здобуває право вільно пересуватися територією нашої держави.

— Ви кажете, що шукачі притулку несуть потенційну небезпеку для нашої країни. А в попередні роки було таке, щоб виявляли так званих біженців, які насправді були пов’язані або з терористичними організаціями, або наркомафією?

— Територіальні органи завжди надсилають запити у правоохоронні органи — СБУ чи МВС — про наявність подібної інформації. Якщо в силовиків вона є, то шукачам відмовляють у статусі біженця. Але остаточне рішення приймають не територіальні органи, а держкомітет. А тому територіальні органи не можуть такого шукача депортувати доти, доки людині не буде офіційно відмовлено у статусі біженця. І чим вона буде займатися 7—8 місяців замість трьох, ніхто не може знати. І я повинен сказати, що за час моєї роботи в комітеті неодноразово надходила інформація про те, що той чи той шукач притулку пов’язаний з криміналом або міжнародними терористичними організаціями.

А тому, коли мені стала відома ця інформація, я, розуміючи всю небезпеку таких дій посадовців, написав 25 травня службову записку. Проте жодної реакції на неї не було. Навіть навпаки: до мене надійшла інформація про масове переписування службової документації. Наступного дня я написав ще одну записку на ім’я голови, в якій вказував, що необхідно терміново звернутися до правоохоронних органів. І знову — ніякої реакції.

Отож мені не залишалося нічого іншого, як звернутися до правоохоронців, що я й зробив у понеділок публічно. І для цього є кілька причин. Зокрема, тиск на тих працівників, які насмілилися не виконувати подібні розпорядження, в тому числі й на Наталю Науменко. Лише після цього голова Сергій Рудик видав розпорядження про службове розслідування наведених вище фактів. Датував розпорядження 1 червня, хоча насправді воно з’явилося наступного дня. Водночас Кабінет Міністрів вирішив провести своє розслідування. Оскільки, на думку виконувача обов’язків міністра юстиції Сергія Головатого, як повідомили «Українські новини», «Рудик є зацікавленою стороною».