Зірки на решітці

Незабаром «косити» від армії не буде кому. Уже тепер призивають дедалі менше хлопців, а до 2010-го країна має намір відмовитися від «строковиків». Служитимуть професіонали на контрактній основі.

А поки що... Поки що знайти придатних до стройової служби дедалі проблематичніше. Переважна третина призовників відсіюються через кволість...

Одного квітневого дня я побував на збірному пункті, де юнаки проходили останню медкомісію і вирушали в імениту частину. Вдалося розговорити білявого худорлявого хлопця. Щасливих іскорок очі майбутнього захисника не випромінювали. Перспектива «їсти шрапнель на комбіжирі» його не тішила: з’ясувалося, страждає він на гастрит з ерозією, грижу хребта, радикуліт.

Хіба таких можна брати, запитую у капітана, котрий приїхав «купувати» поповнення. Він знизав плечима і зітхнув: «З таких вояки, як з тюльки риба».

Мабуть, моєму білявому знайомому дуже не пощастило: він виявився розумним, але нездоровим. Таких на збірному пункті я зустрів чимало. Комусь фортуна «посміхнулася»: їх забракували.

— Ми — «негодники», — задоволено доповідали вони. — Ось Іван — гіпотонік, Ігор — сліпий, у Віктора — плоскостопість і до того ж астма.

Як вони взагалі «доповзли» до заключної медкомісії? Обвели круг пальця районних медиків? Та ні, тих ескулапів на полові не проведеш. Значить...

На сумній, але типовій, на жаль, історії знайомого призовника (назвімо його Сєва Шейкін) насмілюся констатувати: лікарі готові відправити в жорна військової машини будь-якого хворого, якщо той не може «відмазатися», і назвати калікою рожевощокого маминого синка, здатного відкупитися. Сєва — не рожевощокий і не син грошовитих тузів. Він не «косив» від армії. Він, 24-річний, з 16 років хворий на виразку 12-персної кишки, гіпотонік, який страждає до того ж на остеохондроз грудного відділу хребта. Йому з молодих років рекомендовано стіл № 5 (нежирна, негостра, несолона, несмажена їжа), масажі, ЛФК. А ще госпіталізація через кожні півроку. А ще звільнення від фізичних занять, щадний режим тощо.

І ось Сєву з 18 років намагаються одягти у форму і взути у важкі черевики. Для «пристойності» дають трирічну відстрочку, не послабляючи контроль за здоров’ям: направляють на госпіталізацію, викликають на медкомісію.

Хлопцю не легшає, його болячки набули хронічного характеру, дала про себе знати «щитовидка». А у райвійськкоматі знай собі повторюють: «Підеш служити, юначе!». Знайомий лікар попереджає родину Шейкіних: проведете хворого в доблесні війська — зустрінете каліку.

Батьки вирішили було застрахувати життя і здоров’я сина. Довідавшись про це, погононосії різко активізували відправлення призовника до частини.

І тоді Шейкіних, що живуть від зарплати до зарплати, осінило: треба «мазати!». Не помажеш — поїде синок назустріч «шрапнелі на комбіжирі», а, отже, інвалідності.

Доброзичливець, який погодився передати суму «справжньому полковнику», знайшовся в стінах... райвійськкомату. Передав—не передав — вже не актуально. Важливо, що від Сєви одразу відстали. А нещодавно йому «стукнуло» 25 — вік, «нетранспортабельний» для служби в Збройних силах. Сєва — поза конкуренцією, батьки — у боргах.

Анекдот до теми. Здрастуйте, говорить автовідповідач міськвійськкомату. Якщо ви хочете служити в армії —натисніть зірочку, якщо не хочете — наберіть решітку.

Сєва не хотів і не міг служити, але і набирати решітку не було сил. «Зірочки» дедалі нахабніше вабили і вимагали, вимагали...

Скільки під їх керівництвом служить хворих, немічних, але розумних — окрема розмова.

P. S. А які армійські історії відомі вам, шановні читачі? Розкажіть нам, як служилось вашому синові, чи відомі факти призову хворих юнаків, чи були конфлікти у вас або дітей з командирами, працівниками райвійськкоматів?

А тим часом

У Запоріжжі один з працівників райвійськкомату торгував довідками, які дають право на відстрочку. Корупціонера затримали під час передавання йому 500 доларів.