М’ясо в... оборі

На Вінниччині на межі зупинки два із семи м’ясокомбінатів — Жмеринський і Барський. Тим часом сільгоспвиробники не можуть продати худобу і свиней.

Владислав Речицький, керівник СТОВ «Липівське», де налічується більш як десять тисяч голів свиней і худоби, каже, що м’ясокомбінати пропонують ціни, які нижчі собівартості тварин. Тому, за його словами, вигідніше «залишати м’ясо в оборі»: «Нехай ростуть, як слони». Заступник начальника обласного управління агропромислового комплексу Анатолій Германюк підтвердив сказане, уточнив, що за кілограм живої ваги худоби вищої вгодованості на Літинському м’ясокомбінаті, наприклад, платять лише 4,8 замість 6—6,5 гривні, як це було донедавна. Хоча в середньому ціни на таку худобу на м’ясокомбінатах області — 5,6— 6,7 гривні. Вартість свинини — 7 гривень за кілограм живої ваги.

Порівняно з початком року ціни знижено на всі види тварин. Причина в тому, що чотири м’ясокомбінати області 80 відсотків своєї продукції продавали в Росію. Після того, як сусіди відмовилися від нашого м’ясця, у холодильниках накопичилося майже 700 тонн готової продукції (переважно м’ясо глибокого замороження). Комбінати готові продавати її майже задарма — по 12,5—13,5 гривні за кілограм. Однак не беруть. Як пояснюють фахівці, ринок м’яса в державі нині «занадто жирний».

Так, переважна більшість невеликих м’ясопереробних і ковбасних цехів, а їх в області понад сто, працює на сировині, завезеній з-за кордону. Доставляють її здебільшого з південних областей, куди вона надходить морем. Кілограм м’яса із заморського теляти стає в 9—12 гривень, свинини — 13—15. Не в живій вазі, а готового м’яса. Отже, імпортна яловичина дешевша від нашої на 3—4, а свинина — на 5—6 гривень.

Тим часом на ринках обласного центру м’ясо подешевшало не набагато. Фахівці кажуть, що традиційно тут продають продукцію, вирощену в індивідуальному секторі. Тому її вартість не може залежати від загальної ситуації на ринку. Свіженькі сало й м’ясо завжди були дорожчі від заморожених. Але можна б поряд виставити м’ясо із холодильників. Це й був би вихід із ситуації, переконаний

А. Германюк. За його словами. Саме тепер настав час сформувати м’ясні резерви. І не лише на рівні держави.

У регіонах ще збереглися структури облспоживспілки. У них чималий досвід із заготівлі продукції. Чому б не реалізувати його на практиці? Треба лише створити м’ясні павільйони. Зокрема, в районах і навіть у великих селах. І пропонувати в них разом із продукцією індивідуальних власників вироби м’ясокомбінатів.

Фахівці звертають увагу ще на одну проблему. Навіть за цих умов знаходяться заготівельники, які закуповують тварин нижчої категорії вгодованості. Насамперед це стосується невеликих переробних підприємств. Теляткові ще б рости і рости... Кажуть, щоб воно набрало вагу 100 кілограмів, його треба годувати не менш як півроку. А тут пускають під ніж, тим самим рубають гілку, на якій сидять. Такий підхід не сприяє відтворенню поголів’я. Тому працівники відділу тваринництва облуправління пропонують на законодавчому рівні закріпити заборону реалізувати молодняк вагою менше ста кілограмів. Для початку хоча б запровадити систему штрафів за порушення таких вимог.

Віктор СКРИПНИК.

Вінницька область.

Роги й ратиці — в утиль, а не до посадки

Обласна протиепізоотична комісія провела виїзне засідання в Маріуполі. Приводом стала ситуація, що склалася на місцевому ветсанутильзаводі, розташованому на території Першотравневого району. Завод не працює з 2002 року, а його територія перетворилася на смітник, куди вивозять відходи із місць забою худоби, трупи тварин та птиці із приморського міста та сусідніх районів.

Міною сповільненої дії назвав таку ситуацію заступник голови Донецької облдержадміністрації Ігор Жерновий. Комісія наполягає на тому, щоб ввезення на територію заводу відходів із м’ясопереробних підприємств було припинено, а саму територію — розчищено. «Я розумію, м’ясопереробним підприємствам нікуди дівати відходи, але вони мають вкладати кошти і відновлювати роботу заводу. В цьому зацікавлені всі сторони», — відзначив заступник голови.

Лише в Маріуполі діє п’ять м’ясопереробних заводів, які потребують утилізації відходів. Також необхідно десь переробляти і знешкоджувати продукцію, яка вилучається на ринках міста. Протиепізоотична комісія запропонувала міській владі Маріуполя прийняти ветсанутильзавод у комунальну власність міста.

Ветеринарно-санітарні підприємства, які перебувають у державній власності, торік уперше за п’ятнадцять років отримали кошти на реконструкцію та ремонт обладнання. Зокрема, Костянтинівський завод — 633 тисячі гривень, а до кінця наступного року буде профінансований в обсязі 4 мільйонів гривень. Стільки ж передбачено виділити і Маріупольському ветсанутильзаводу. Проблема для області досить актуальна. Як писав «Голос України», після перевірок на оптових базах Донецька і Горлівки вилучено десятки тонн курячого м’яса, непридатного для вживання в їжу. Його планують утилізувати в Костянтинівці.

— Кошти, вкладені в такі заводи, повернуться швидко, — переконаний І. Жерновий. — Підрахуйте, скільки можна було б виробити кісткового борошна, добрив чи палива з того, що валяється на смітнику. Адже якщо відходи не утилізувати, вони валятимуться по посадках.

Ліна КУЩ.

Донецька область.