«Хочемо, щоб наш комбінат працював! Геть інвестора!» — вигукували люди з натовпу, крізь який охорона проводила журналістів. Засоби масової інформації вже вкотре стали свідками бурхливих подій, що тривалий час відбуваються на Херсонському бавовняному комбінаті.

Про стан справ на колишньому текстильному флагмані Європи писано-переписано в газетах та знято-перезнято телесюжетів. Утім, ситуація залишається такою, що без втручання влади її навряд чи можна розв’язати. Черговий мітинг трудового колективу був приурочений до «визначної» події — протягом трьох днів на комбінаті перебував представник Фонду держмайна України. Його приїзд зумовлено численними скаргами на рішення керівництва модернізувати виробничий процес шляхом концентрації роботи лише на одній з чотирьох фабрик комбінату і, практично, закриттям трьох інших. Колектив уже зневірився в тому, що зможе щось конкретно почути від Олександра Потімкова на те, як далі бути. Торік значно більше сподівань покладали на візит самої голови відомства Валентини Семенюк. Та й її поява світла у цехах не додала. І це не в переносному, а в прямому значенні слова — до зали засідань журналісти пробиралися напівтемним коридором: за борги енергетики відключили на ХБК світло.

Коли очікувався висновок високої інстанції, люди зібралися з самого ранку. Сказати, що вони були схвильовані, — мабуть, то буде делікатно. Натовп, переважну більшість якого становили жінки, оспівані в радянський час як «ткалі-красуні та найперші наречені», розлючено вирував. Стусанів у спину дісталося виконувачу обов’язків голови правління ВАТ, перепало й прес-секретареві.

Усі, хто посів місця в «президії», а це виконувач обов’язків голови правління ВАТ Володимир Боєв, заступник голови ФДМУ Олександр Потімков, представник інвестора (Волинського шовкового комбінату) Олександр Кропива, заступник голови обласної ради профспілок Олександр Максименко та міський голова Володимир Сальдо, — наче води в рот набрали. Стояти ж перед людьми випало голові Херсоноблради Володимиру Демьохіну, тільки-но обраному на посаду депутатським корпусом. Його весь час перебивали одним і тим самим запитанням: коли запрацює комбінат?!

— Рахунки підприємства заблоковані — рішеннями судів, котрі ініціює «Укрсоцбанк». За кредит у 6 мільйонів банк прагне отримати майно ХБК на суму 36 мільйонів. Водночас позивача цікавить не сам комбінат, а його приваблива частина: бази відпочинку на морському узбережжі. Тим часом, всупереч блокуванню, інвестор згоден виплатити заборговану зарплату, — пояснював Володимир Анатолійович.

— Геть інвестора! Нам не зарплата, а робота потрібна! А пан Кропива вирізає та вивозить з цехів обладнання! — вигукували присутні. Їхня вимога зводилася до одного: повернути комбінат під патронат держави, додавши до її пакета в 25 відсотків ті акції, що перебувають нині в інвестора. Утім, робітники розійшлися, так і не почувши відповіді, яка їх задовольнила б.

— У Фонду немає підстав до зміни власника — він виконує інвестзобов’язання, — повідомив, коментуючи ситуацію журналістам, заступник голови ФДМУ Олександр Потімков. — Та розпочати роботу йому заважають рішення судів, через які немає змоги налагодити постачання сировини. Нині ФДМУ апелює про скасування судових рішень. Проте сподівання робітників на роботу ХБК в повному обсязі, переконаний, є ілюзією: будівництво комбінату було помилкою колишнього СРСР...

Отож чергова спроба пошуку відповіді на запитання робітників «як годувати сім’ю?» успіху не принесла.