Полковницький контрудар

«Війна» між ними почалась у 2002 році.

— Улітку котельня не працювала, — розповідає П. Крищенко. — Тому операторів у зв’язку з простоєм мали перевести згідно з вимогами трудового законодавства на іншу роботу. Я відмовився виконувати штукатурні та малярні роботи, що не обумовлені трудовим договором. Приходив у військову частину і перебував у ній увесь робочий час.

Наказом №178 від 10 вересня 2002 року полковник К. Нікулін звільнив П. Крищенка з роботи за прогул без поважних причин (цитую) 6 та 9 вересня. Та коли Петро Ілліч у судах показав лікарняний листок на ці дні, командир частини 2 січня 2003 року вніс зміни до свого попереднього наказу. На цей раз там було зазначено, що звільнений вчинив «прогул без поважних причин з 08 липня 2002 року по 09 вересня 2002 року». Отакої!

Пан Петро, окрилений начебто очевидною невідповідністю, подав до суду. Але після кількарічної судової тяганини навіть Верховний Суд України не знайшов аргументів, щоб відмінити наказ командира.

Уже перебуваючи за межами військової частини, звільнений з роботи П. Крищенко дізнається, що дружина його колишнього командира облаштовує з допомогою військовиків у викупленому житловому приміщенні в місті магазин. Невдовзі полковник отримав солідний контрудар у формі перевіряючих комісій. Цього разу К. Нікуліну справді було непереливки. Адже навіть співробітники СБУ 27 січня 2003 року склали протокол «Про адміністративне порушення, пов’язане з корупцією». Вони зафіксували, що 22—24 січня трьох військовослужбовців полку зв’язку залучали до виконання ремонтних робіт у приміщенні, власником якого є В. Нікуліна та В. Ігнатенко. Однак під час засідання Деснянського районного суду м. Чернігова 11 лютого 2003 року полковник К. Нікулін свою вину у скоєнні правопорушення не визнав і пояснив, що у період з 22 по 24 січня він перебував у відпустці. Крім того, військова частина 21 січня 2003 року уклала договір з фірмою СПД «Падалиця» про спільну діяльність. Згідно з ним для виконання некваліфікованих робіт остання отримувала у своє розпорядження трьох солдатів терміном на сім днів. За їхню роботу підприємець мав розрахуватися столярними виробами, будівельним щебенем, навіть проплатити рахунок за одну тонну цементу(!). На підставі викладеного суд направив матеріали справи військовому прокурору Чернігівського гарнізону для проведення перевірки та прийняття відповідного рішення. Уже 24 лютого 2003 року військовий прокурор Чернігівського гарнізону І. Шевченко підписав постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо командира військової частини за відсутністю складу злочину. Як зазначено в обгрунтувальній частині цього документа, згідно із Законом України від 21 вересня 1999 року «Про господарську діяльність у Збройних силах України» командирам частин з метою матеріального забезпечення повсякденної діяльності військових частин дозволено вести господарську діяльність. У цьому зв’язку 2 листопада 2001 року військова частина К. Нікуліна отримала свідоцтво №252 «Про реєстрацію частини як суб’єкта господарської діяльності». На основі цього він і уклав договір з СПД «Падалиця».

«У цей час до полковника К. Нікуліна звернувся його знайомий Є. В. Ігнатенко з проханням виділити солдат для демонтажу стін, дверей у квартирі №21 в будинку по вул. Любецькій, 2. За виконання некваліфікованої роботи силами військовослужбовців військовій частині буде передано щебінь після демонтажу стін квартири, двері, дрова. Дана угода була укладена усно, що не суперечить ст.42 ЦК України. Оскільки військовослужбовці , які були виділені для роботи в СПД «Падалиця», роботою не були завантажені, то полковник К. Нікулін наказав підлеглим, які були виділені для роботи у вказаній фірмі, декілька днів працювати у гр. Є. Ігнатенка. Як встановлено, співвласником квартири №21 по вул. Любецькій, 2 була і дружина полковника К. Нікуліна громадянка В. Нікуліна, і тому послуги військовослужбовцями надавались відповідно і дружині командира частини. За 2 робочих дні троє військовослужбовців демонтували стіни та двері у вказаній квартирі. Щебінь, 5 дверей, дверне скло, дрова, а також 200 кілограмів цементу було передано військовій частині на загальну суму 556 гривень 80 копійок. Разом з тим, за підрахунками фахівців, вартість виконаних військовослужбовцями робіт у квартирі №21 по вулиці Любецькій, 2 становить 162 гривні».

Можна лише поспівчувати Є. Ігнатенку та В. Нікуліній за понесені надмірні витрати. Адже, якби вони найняли якогось жеківського роботягу, то це, мабуть, їм обійшлося б у 5—7 раз дешевше! Але, що поробиш, був «усний договір» і вони його, як мовиться, з честю виконали. Всілякі припущення, натяки щодо ситуації із залученням військовослужбовців до роботи поза межами військової частини можуть бути різними. Ну, наприклад, дуже вже начебто кабальні угоди для підприємців фігурують у цій справі. Якщо не було б оперативної службової перевірки, то хто б їх виконував? Однак у військовій частині є нині на все це відповідні папери, що, як рятівна броня, захищають командира від негативно-осудних оцінок скаржника-опонента, перевірок прокуратури, СБУ. П. Крищенку, який у листі до редакції «Голосу України» засумнівався в існуванні згаданих угод з перевірки законності дій полковника, і цього разу не поталанило на відповідні підтверджувальні докази.

Одне слово, всі головні контрудари П. Крищенка проти полковника завершилися не на його користь. Натомість К. Нікулін зробив і свій наступний контрудар — подав до суду позовну заяву про відшкодування моральної шкоди у сумі 50000 тисяч гривень з автора листів.

Як повідомив Крищенко, суд він програв і має сплатити полковникові 500 гривень. Апеляцію на подавав.

...Ця «війна», схоже, наближається до свого завершення. Обидві сторони поки що на ній добряче втратили здоров’я, життєвих сил. Вищезгадані їхні «контрудари» заслуговують на оприлюднення з огляду на те, що у війську, як бачимо, є й такі сторінки життя, які дають привід для судової тяганини, всіляких перевірок. Зрозуміло, у військовому відомстві ці питання мають бути врегульовані на основі чіткішої правової бази, яка не давала б можливості уникати відповідальності за діяльність, що суперечить інтересам Збройних сил.

Чернігівська область.