Микола СУХОМЛИН:«СПОДІВАЮСЯ, ЩО ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД УСЕ-ТАКИ ПЕРЕМОЖЕ...»

Із досьє «Голосу України»

— Я відчував у собі потенціал і зміг би ще працювати хоча б ті півроку, що залишилися мені до пенсії, але ситуація, яка склалася навколо мене, не давала такої можливості. Напередодні президентських виборів 1999 року відбулася бесіда в адміністрації Президента, де було чітко сказано, що всі владні інститути мають працювати на кандидатуру Леоніда Кучми. Всю організаторську, політичну, роз’яснювальну роботу було покладено на так званий адмінресурс. У силу свого характеру і статусу, як голови обласної ради, я не міг у той час не зустрічатися з Морозом, Марчуком, Ткаченком, Симоненком, тобто з тими кандидатами на посаду Президента, які балотувалися в грудні 1999 року. Про все це доповідалося в адміністрацію Президента, і я відчував, що навколо мене створюється аура недоброзичливості. 3 листопада Валерія Кальченка й мене викликали в адміністрацію Президента. Валерія Кальченка відсторонили від посади голови облдержадміністрації, зі мною також провели бесіду, і я мав намір скласти свої повноваження. Однак мене запевнили, що мій авторитет має сприяти перемозі Леоніда Кучми в другому турі виборів. Люди проголосували так, як хотіли. Після цього відбулася розмова з новим головою ОДА Василем Моцним, і він категорично заявив, що я не маю морального права обіймати посаду голови обласної ради. Я відповів, що мене обирали депутати, і їм вирішувати, працюватиму я далі чи ні? З часом я почав відчувати тиск. Першою ластівкою стало відсторонення від роботи моєї дружини. Начальник УМВС в області Олександр Мілєнін відверто сказав: «Миколо Олексійовичу, ми вас поважаємо, жодних підстав для зняття вашої дружини з роботи немає, але надійшла команда звідти...» і назвав прізвище тодішнього міністра внутрішніх справ...

Чи залишився гіркий осадок? Так, залишився. Адже всі домовленості про те, що коли я напишу заяву, мене залишать працювати радником нового голови, були одразу забуті.

— Миколо Олексійовичу, ви працювали головою облвиконкому, представником Президента, головою обласної ради. Які проблеми в області залишилися старі, а які з’явилися нові?

Ми не скористалися можливістю підвищити економічний потенціал області після того, як Верховна Рада зняла мораторій на розвиток ядерної енергетики і дозволила нарощувати видобуток уранової руди. Можна було десь починаючи з 1999—2000 років більш наполегливо ставити питання в уряді про необхідність будівництва Новокостянтинівського уранового рудника і створення надійної сировинної бази для забезпечення ядерним паливом атомних електростанцій.

За цей час втрачена перспектива розвитку Олександрійського буровугільного басейну, хоча його запаси налічують декілька сот мільйонів тонн сировини. Були чудові бізнес-проекти з монтажу електростанцій, які працювали б на бурому вугіллі. Вони, на превеликий жаль, також не реалізовані. І тепер ця проблема, я вважаю, стала ще гострішою.

В аграрному секторі проблем ще більше. Особливо турбує соціальна сфера на селі. Хоча є окремі здобутки у розвитку харчопереробної галузі.

Якщо ціна за барель нафти підвищиться до 95 доларів, ми повернемося до проблеми виробництва біодизелю. Про користь цього промовисто свідчить досвід Польщі та Німеччини. В одній країні 25 відсотків транспорту користується біопальним, в іншій — 30 відсотків. Україна для виробництва біопального має необмежені можливості. Першою ластівкою став 1996 року наш Маловисківський спиртзавод. Вперше в Україні на основі малясу там було вироблено кількасот тонн етанолу, який використовують як біодобавку до нафтопродуктів. Мені дуже шкода, що нині через непродуману кадрову політику спиртзавод перебуває в занедбаному стані. Підприємство належить до державної власності, «Укрспирт» проводить незрозумілу спостережницьку політику. За кілька тижнів, що я перебуваю на посаді, мені не раз телефонували про спроби вивезти з підприємства обладнання. Якщо ми це допустимо, втратимо кількасот робочих місць і перспективу отримання етанолу.

— Чи достатньо у голови облради повноважень, щоб реально впливати на ситуацію в області?

— Маємо надію, що Верховна Рада прийме закон 32/07, згідно з яким обласні ради зможуть формувати свої виконавчі органи. Нині виконавські функції повністю делеговані облдержадміністрації, і для нормальної роботи велике значення має порозуміння між керівниками ради і ОДА. Якщо стосунки помірковані, проблеми розв’язуються, справа просувається. Коли з’являються амбіційні керівники, які вважають обласну раду гвинтиком чи одним із управлінь облдержадміністрації, звичайно, це не йде на користь. Я працював у командно-адміністративній системі при компартії. Тоді деякі райкоми, обкоми розглядали органи місцевого самоврядування як підрозділи партійних комітетів, нині спостерігається така сама тенденція.

— На одній із нарад ви сказали, що впровадження звільненої посади голови бюджетного комітету є першим кроком до створення виконавчої структури облради...

— Це перший крок, який ми зробили на першому засіданні сесії. Голова бюджетного комітету працює на звільненій основі, і обласна рада має можливість відслідковувати й аналізувати фінансові потоки, розподіл фінансових ресурсів, дохідні, видаткові частини бюджету. Другий крок, який, мабуть, зробить обласна рада, — позбавить облдержадміністрацію права управління спільною власністю територіальних громад сіл, селищ. Така тенденція нині спостерігається загалом по Україні.

— Ті люди, які нині прийшли до влади, достатньо авторитетні, щоб обіймати свої посади?

— Депутатський корпус обласної ради, як ніколи, має дуже високий інтелектуальний потенціал. Серед обранців п’ять докторів наук, ректори вузів, багато керівників промислових підприємств. Абсолютна більшість голів райрад — люди компетентні. Лише кілька із них не мають певного досвіду.

І все-таки, я думаю, у нас є можливість допомагати тим головам райрад, які не мають досвіду і фахової підготовки: організуємо курси, виїжджатимемо в райони тощо. Впроваджуватимемо й ще один захід, він поки що не передбачений законодавством: у зв’язку з переходом на пропорційну систему ми домовилися з керівниками фракцій, що обов’язково закріпимо депутатів за певними регіонами. Щоб вони мали змогу безпосередньо спілкуватися з виборцями, і щоб виборці знали, до кого їм звертатися в обласній раді. Водночас враховуємо думку і районів, і самих депутатів. Фракція чи партія, яка думає про своє майбутнє, повинна працювати з повною віддачею, щоб на наступних виборах мати моральне право балотуватися до органів влади і підвищувати авторитет серед населення не обіцянками, а конкретними справами.

— Миколо Олексійовичу, нещодавно в Кіровограді пролунало кілька гучних політичних скандалів. Спочатку соціалісти відмовилися блокуватися з БЮТ, представником якого ви є, потім до них приєдналася «Наша Україна». Ваш заступник — соціаліст. Чи не виникає з цього приводу непорозумінь?

— З Яковом Бондарем ми знайомі не перший десяток років. Як голова Федерації профспілок області він має великий авторитет, і жодних проблем з приводу партійної належності, до речі, я не перебуваю в жодній із партій, у нас немає. Вважаю, на першому плані має бути фахова підготовка і компетентність, а вже потім політичні амбіції.

— Конфлікт між органами самоврядування і органами державної влади став уже звичним для кіровоградців. Які нині відносини між обласною радою і облдержадміністрацією?

— Я все роблю для того, щоб перша тріщинка, яка сталася на сесії, коли заступник голови ОДА Вадим Черниш від імені фракції «НУ» заявив, що не голосуватиме за мою кандидатуру, не поглиблювалася. Ми вже провели кілька спільних з ОДА заходів, і я не можу сказати, що не отримую підтримки. Є порозуміння, але є й тертя. Та я намагаюся не надавати цьому особливого значення.

— Як ви вважаєте, що потрібно для того, щоб ради стали реальним органом влади в нашій державі?

— Багато залежить від державної влади і від того, чи будуть органи самоврядування наділені необхідними фінансами. Якщо і в подальшому основні грошові потоки відправлятимуться до столиці, а територіальні громади виступатимуть в ролі прохачів, звісно, — ні. Території мають бути фінансово самодостатніми, а центр не повинен зловживати своїм становищем і не відбирати в регіонів усі ті гроші, які в них заробляються.

— Чого ви чекаєте від роботи Верховної Ради нового скликання?

— Сподіваюся, що здоровий глузд все-таки переможе, і ті проблеми, які є в Україні, консолідують політичні сили на злагоджену роботу.

Розмову вів Олег БОНДАР.

Кіровоград.