Хокей. Після недавнього чемпіонату світу в Ризі, де збірна України продовжила прописку в елітному дивізіоні, поповзли тривожні чутки про долю єдиного нашого професіонального клубу, бідолашного київського «Сокола». Загомоніли, що він, нібито, вже не братиме участі у відкритому чемпіонаті Білорусі і взагалі може припинити існування. Причина банальна — брак коштів.

І от певну надію в серця прихильників українського хокею вселила зустріч в. о. міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Юрія Павленка з директором клубу «Сокіл» Василем Фадєєвим, віце-президентом ФХУ Володимиром Ромашком, тренером клубу і національної збірної Олександром Сеукандом. Відбулася зацікавлена розмова про розвиток хокею в Україні, про «Сокіл», про його участь у відкритому чемпіонаті Білорусі, який стартує у вересні. Зокрема, міністр висловив переконання, що клуб має всі підстави впевнено подавати заявку на участь у білоруській першості.

А представники Київської міської державної адміністрації запевнили, що до кінця року фінансування ХК «Сокіл» відбуватиметься в межах запланованого. Юрій Павленко також зауважив, що хокей є пріоритетним видом спорту в Україні й неодмінно розвиватиметься на наших теренах. «Нам треба готувати нових гравців, створювати нові команди, зокрема, готувати зміну збірній України, — зазначив він. — Однак розумію, що є багато об’єктивних проблем, які унеможливлюють цей процес. Одна з головних — інфраструктура льодових майданчиків не відповідає потребам розвитку цього виду спорту. Тому нам потрібно спільно з місцевою владою активізувати роботу з облаштування, відновлення та створення нових льодових майданчиків».

Для реалізації цього, за словами міністра, Кабмін має намір зобов’язати глав усіх областей забезпечити будівництво або відновлення в кожному місті ковзанок та льодових залів. А ще Юрій Павленко зазначив, що однією з проблем розвитку хокею в Україні є недостатня спонсорська підтримка хокейних клубів.

На думку міністра, особливої уваги потребує дитячо-юнацький спорт. Планується створити нові команди у Дніпропетровську, Донецьку, Івано-Франківську, Львові, Харкові, Херсоні та інших містах. За результатами зустрічі Юрій Павленко дав доручення фахівцям у найкоротші терміни підготувати програму розвитку хокею в Україні.

Що й казати, дуже багато розумних і справедливих слів про необхідність порятунку українського хокею прозвучало останнім часом. Висловлювалися і владні особи. Та поки що, на жаль, окрім розмов нічого не відбувалося. Як кажуть, віз і нині там. Утім, а що нам робити? Залишається тільки сподіватися, що вже цього разу крига скресне. Хоча точніше було б сказати: замерзне на старих і нових ковзанках...