Наша газета першою відгукнулася на звернення керівництва Королівської середньої школи, що на Київщині, до засобів масової інформації — допомогти придбати комп’ютерну техніку, щоб школяриків було на чому вчити на уроках інформатики. Отож делегація «Голосу України вирушила в Макарівський район. Але перша зупинка редакційного десанту — у райвідділі зв’язку селища Макарів. Його керівник Михайло Хавченко радо знайомить представників «Голосу України» зі своїм колективом, показує просторе приміщення операційної зали. Його заступниця Валентина Андреєва принагідно зауважує, що в районі загалом передплачують від шести до семи тисяч примірників друкованих видань. З-поміж них є, звичайно, й чимало примірників «Голосу України», дев’ять з яких — російськомовні. Передплатників поки що небагато, але після нашого візиту Михайло Володимирович обіцяє більше уваги приділяти виданню Верховної Ради. На моє запитання «Коли найбільше людей приходить в день передплатника?» оператор Олена Шевченко, не задумуючись, мовить:

— Уранці, в обідню пору та наприкінці зміни...

Подарувавши макарівським зв’язківцям, а також тим, хто читатиме згодом видання Верховної Ради, рекламну атрибутику «Голосу України» та свіжі газети, побажавши їм успіхів у передплатній кампанії, їдемо далі. Поминувши райцентр, а за ним село Липівку, прибуваємо до Королівки — кінцевої точки нашої поїздки в цей поліський район, який в рік аварії на ЧАЕС прийняв десять тисяч «чорнобильців». Королівка — село велике і добре знане в районі. Воно має до тисячі дворів, і тут по суті чотири поселення: крім нього, є ще компактно збудовані львів’янами ошатні оселі для чорнобильських переселенців із сіл Речиця й Бураківка та свій віддалений хутір Ферма. Саме тутешній прекрасній двоповерховій школі, де навчаються 170 дітей, «Голос України» і вирішив подарувати кілька комп’ютерів, принтерів, сканер та комплектувальні до них.

А перед цим заходимо до місцевого відділу зв’язку, яким керує Тетяна Заєць, і знайомимося, як тут, у сільській глибинці, проходить передплата. Тетяна Анатоліївна розповідає про смаки королівських читачів друкованих ЗМІ: вони здебільшого цікавляться галузевими та регіональними виданнями. Читають і нашу газету в селі, хоча і небагато ще таких. Після цієї зустрічі, каже Тетяна Анатоліївна, читачів і передплатників неодмінно побільшає. До цих слів приєднується і листоноша Тетяна Нинько, яка обслуговує 350 дворів центральних вулиць Королівки.

Не могли ми оминути й місцевий СВК НВО «Росія», який очолює досвідчений і авторитетний керівник, депутат райради Володимир Мережко. Це підприємство є опорним пунктом Інституту картоплярства УААН, де вирощують понад 10 ранніх, середніх та пізніх сортів для первинного насінництва цієї культури. Володимир Андрійович — давній читач багатьох видань, зокрема й нашого, полюбляє не тільки прозу, а й поезію. Цьому гурману друкованого слова є що сказати голосоукраїнцям. Та найбільше пече йому цінова політика: за кілограм живої ваги при здачі тварин цьогоріч значно менше платять, ніж торік, хоча вартість енергоносіїв невпинно зростає. Як вижити селянам у такій ситуації? — запитує у нас і в уряду Володимир Андрійович.

А в загальноосвітній місцевій школі, котра поряд з будинком культури красується серед розкішних дерев, уже чекають нас школярі та вчителі, керівники сільської ради та місцевого СВК. Тут же, на східцях королівського храму знань, якому саме виповнюється сорок літ від роду, вручаємо учням наші скромні подарунки — комп’ютери, комплектувальні до них, спортивні м’ячі, свіжі газети, рекламну атрибутику «Голосу України». Директор школи Петро Коваленко, вчителі, начальник відділу освіти РДА Віктор Гартфіль дякують колективу газети за цей дарунок. Вони запевняють, що відтепер не тільки старшокласники зможуть краще опановувати предмет інформатики, а й учні молодших класів. А ще віднині стане значно більше друзів і передплатників нашої газети.