Але щорічно ще майже п’ять тисяч наших співвітчизників залишаються інвалідами внаслідок травми хребта. Утім, цей показник, на думку директора НДІ патології хребта і суглобів АМН України ім. М. Ситенка професора Миколи Коржа, можна було б знизити в кілька разів, якби українська медицина не була занадто консервативна і активніше впроваджувала в медичну практику нові методи лікування.

Ювілейну, тисячну, операцію на хребті виконали хірурги Харківського інституту патології хребта і суглобів імені Ситенка. Травми чи дефекти хребта медики виправляють за допомогою спеціальної металевої конструкції МІСТ. До тяжкохворих у лічені дні повертається щастя руху, ходити вони починають уже на другий-третій день після операції.

Однак щороку майже п’ять тисяч українців залишаються інвалідами після травми хребта. Ця страшна цифра, на думку директора НДІ патології хребта і суглобів професора Миколи Коржа, зменшиться в кілька разів, якщо українська медицина перейде на нові методи лікування, розроблені в його інституті.

Мабуть, те, що прогресивні способи хірургії хребта з’явилися саме в цьому інституті — не випадково. Ця лікувальна установа — твердиня всієї української ортопедичної травматології. Біля її джерел стояв іменитий учений Михайло Ситенко, котрий запровадив профілактичний огляд немовлят, який обов’язково здійснюють у пологових будинках і до сьогодні, і заснував перший в Україні ортопедичний профілакторій і школу-санаторій для дітей з ортопедичними захворюваннями.

Уже майже сто років до цього інституту приходять ті, кому відмовили в інших клініках країни. Для таких пацієнтів Харківський інститут патології хребта і суглобів, можна сказати, остання інстанція надії. Щороку тут лікуються більш як сорок тисяч чоловік з усіх куточків країни.

Сьогодні в інституті навчилися штучно вирощувати клітини хондроцити, з яких утворюється хрящова тканина. Ними можна замінювати, наприклад, ушкоджений міжхребцевий диск чи тканини суглобів. Саме тут зовсім недавно вперше в колишньому СНД створили так звану біокераміку. По суті, це спеціальна глина, обпалена за особливою технологією. Вона має добру сумісність з організмом, і наповнена різними медикаментами, розчиняючись в ушкоджених кісткових тканинах, відновлює їх і навіть лікує ракові клітини, що можуть залишитися після видалення пухлини. Вперше у світі вчені інституту розробили унікальну технологію малоінвазивних, чи як їх ще називають, малотравматичних операцій з використанням комп’ютерних технологій.

А головний доленосний прорив харківських учених пов’язаний з розробкою системи фіксації хребта з допомогою титанових конструкцій.

— Якщо це, наприклад, перелом хребта, то в нього вводять спеціальні металеві гвинти, які ніби підтримують його зсередини, фіксуючи у певному положенні доти, доки не зростуться ушкоджені ділянки хребців, — розповідає директор Інституту патології хребта і суглобів ім. М. Ситенка АМН України Микола Корж. — До того ж пацієнта виписують уже через кілька днів після операції. Він може не тільки рухатися, а і повернутися до колишнього «робочого» стану. Наші фахівці вже навчили цього методу багатьох українських лікарів, і його успішно використовують у Києві, Донецьку і, звичайно, у харківському інституті. За таким самим фіксуючим принципом ми пропонуємо лікувати і дитячий сколіоз. Щоправда, у цьому разі використовують так званий «зростаючий» механізм, який завдяки особливій рухливій конструкції наче зростає разом з дитиною.

Ця технологія ще не має аналогів у світі. Улітку минулого року вона одержала високу оцінку на конгресі «World spane» у Бразилії. Розробку висунуто цього року на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки. Українські «гвинти» хоча і коштують у кілька разів дешевше, ніж закордонні, але все-таки недоступні більшості населення України.

Революційна технологія до мінімуму знижує інвалідність при патологіях і травмах хребта. А у багатьох лікарнях дотепер травмований хребет за старим звичаєм «зав’язують» спеціальним дротом. Після цього пацієнт кілька місяців лежить у нерухомому стані, а потім стільки само часу доводиться розробляти атрофовані м’язи.

Залишилося переконати уряд у необхідності закуповувати для клінік ці прилади, щоб лікарі могли безоплатно «імплантувати» їх хворим. На думку Миколи Коржа, спочатку вистачило б навіть ста штук на рік на всю країну! Останні два роки керівництво інституту ім. М. Ситенка вносить цю пропозицію в проект бюджету.

Харків.