Позавчора тренер збірної України Олег Блохін зустрічався з журналістами на базі київського «Динамо», що на певний час стала табором національної команди. Розмова почалася з питання про стан здоров’я Сергія Федорова.

— Усе перебуває в стадії консультацій і обстеження, стан Федорова ще не визначено, так би мовити, на всі сто відсотків. Хоча є проблеми. Як я і казав, ці дві гри за чемпіонство не дадуть користі національній збірній. З’являються проблеми і в Реброва, і в інших хлопців, які сповна виклалися в цих іграх. Якщо діагноз Федорова підтвердиться, то це буде неабиякий головний біль.

— У зв’язку з цим викликатимете на збір Чигринського?

— Поки що остаточне рішення не прийнято, але незалежно від того, будемо ми повертати Чигринського чи ні, треба когось дозаявляти. Звісно, не хотілося б — з тієї простої причини, що ми залишаємося без стабільної лінії оборони, яка була в нас у відбірному циклі. А це, самі розумієте, означає, що потрібно створювати нову лінію оборони. Коли це робити і з ким, я поняття не маю.

— Які національні риси допомогли українським футболістам вийти на чемпіонат світу?

— Я не можу відповісти на це запитання. У вишиванках ми не ходили, сала перед грою не їли, по 50 грамів не пили, огірочком не закушували, тому не знаю, які національні якості нам допомогли. Гадаю, головна наша якість — це згуртованість колективу.

— Який настрій перед чемпіонатом світу? Які слабкі й сильні сторони на сьогодні в нашій збірній?

— Якщо так піде й надалі, то перспективи не дуже райдужні. Слабкі й сильні сторони? Ці два матчі за чемпіонство, може бути, дали користь уболівальникам, які одержали задоволення, але мені як тренерові вони додали головного болю. Ми ще не грали товариських ігор, не тренувалися... Отож коли й надалі так піде, то виникнуть уже глобальні проблеми. Якщо під час відбірного циклу я казав, що відсутність одного-двох гравців для мене не проблема, то їхати на чемпіонат світу в неповному складі, уводити до неї гравців молодіжної збірної, які виступатимуть у Португалії, — жодна збірна такого не робить. Але я прийняв таке рішення. Коло кандидатів обмежене, і хоч би як важко було, ми поїдемо на чемпіонат світу й будемо боротися. Не хотілося б видаватися слабкою командою, адже на неї сподіваються вся країна й уболівальники. Я провів збори, на яких сказав: «Буде соромно просто з’їздити на чемпіонат світу, програти всі ігри й не вийти із групи». Перше завдання — вийти із групи. Але якщо в атаці (сподіваюся, що Шевченко гратиме) і в середній лінії у нас якось уже все владналося, то позаду — величезні проблеми. Проте про слабкі й сильні сторони можна буде сказати трохи пізніше: ми давно не бачили хлопців, не грали товариські ігри — треба зіграти зо дві гри, і після 8 червня, ближче до чемпіонату світу, я зможу конкретніше говорити про це. Одне можу обіцяти: команда виходитиме й боротиметься.

— Чи гратиме Шевченко 14 червня проти збірної Іспанії?

— Йому запропоновано два тижні цілковитого спокою, тому конкретна інформація про нього з’явиться ближче до кінця місяця. Чи буде він готовий грати, ми визначимо вже напередодні поєдинку зі збірною Іспанії.

— Ви сказали, що ваша мета — вийти із групи...

— Ні, ви мене неправильно зрозуміли. Перше завдання, що стоїть перед збірною України, — вийти із групи. А далі ставимо мету пройти якомога далі в чемпіонаті. Хоча ми якось швидко «полетіли». За роки незалежності України футбольна збірна ніколи не потрапляла на фінальні турніри чемпіонатів світу і Європи. Тепер ми досягли цього. І всі одразу почали ставити перед нами високі цілі. Та й ми прагнутимемо цього. Маємо приклад збірної Греції, котра виграла чемпіонат Європи. Чому б і нам не повторити таке? Але мусимо усвідомлювати і те, що вихід на чемпіонат світу — то вже дуже велика заслуга команди і ФФУ. Ми знаємо свої реальні сили і можливості, змусили себе поважати. Але треба й надалі доводити свою силу на полі. Відбірний цикл минув. Попереду — фінальний турнір. А це зовсім різні речі. Це навіть не Ліга чемпіонів, це зовсім інше змагання. Сам двічі грав на такому рівні. На чемпіонатах світу слабких команд не буває. І можу прогнозувати, що якась із африканських команд або з тих, на кого ніхто не робить ставки, піднесе сюрприз у Німеччині.

— Чому ви вирішили залучити до збірної П’ятова і Шуста? В національній команді є проблема з воротарями?

— Проблема з воротарями була, коли зазнав травми Шовковський. Тепер проблеми немає. Те, що взяли П’ятова, а не Кернозенка або когось іще, пов’язане з тим, що ми дивимося на перспективу. П’ятов стабільно виступав у «Ворсклі», ніхто не вірив, що Шуст заграє в Донецьку, а він заграв. Вважаю, що П’ятов, Шуст та ще Рибка — майбутнє українського футболу й національної збірної, якщо вони зростатимуть такими темпами і надалі.

— Вихід на чемпіонат світу — певна вершина в кар’єрі будь-якого тренера?

— А Маслаченко сказав, що це не доказ того, що я гарний тренер.

— А хто ваш 24-й гравець?

— У нас є запасні гравці, і вони всі з молодіжної збірної — Фомін, Яценко, Максимов. Оце і весь список. І ніхто не писав, що всі наші футболісти пішли у відпустку. То як їх залучати до запасу, якщо всі тепер відпочивають? Хочу я цього чи ні, але є гравці «молодіжки», які хоча б у тонусі перебувають. Щоправда, молоді повинні заявляти про себе. Мені подобається вводити їх, працювати з молодими голодними хлопцями. Однак вони самі мусять доводити свої претензії. Я не зможу штучно, тільки через те, що в мене немає гравців, брати хлопців до національної збірної.

— Що робитимете в Туреччині?

— Це буде робота, повноцінний підготовчий збір. Тож не думайте, що вирушаємо відпочивати. 26 травня повертаємося, а через день граємо в Києві з Коста-Рикою. Можливо, і в Швейцарії тренуватимемося двічі на день. Хоча в Туреччині буде одна спрямованість, у Швейцарії — інша. А в альпійській країні більше приділятимемо увагу тактиці, хоча деякі ігри будемо проводити на тлі втоми. Мене абсолютно не обходять товариські зустрічі. Нехай мені не кажуть про рейтинг, мені треба награвати склад. Шевченко хворіє, гратиме він чи ні, однак треба все передбачити. Федоров теж під сумнівом, Воробей щойно відновлюється після травми. Тільки знову не пишіть, що Блохін скаржиться! Просто розповідаю про поточні проблеми. До організації не маємо жодних претензій. За це вдячний ФФУ та нашим спонсорам. Усе, що ми просили, практично виконано. Або виконується зараз, і до нашого від’їзду буде виконано. Маршрути, чартери, форма, медикаменти, обладнання — все надається.

— Кажуть, ви дозволили гравцям взяти із собою до Туреччини своїх дружин?

— Так. Пішли назустріч футболістам (здебільшого Києва й Донецька). Було багато критики, але я наполіг. Щоправда, у нас довільний графік: хто з дружинами, хто без. А от дітей не беремо. Не можемо на зборі влаштовувати дитячий садок. Головне для нас — робота. Її буде багато. Скажімо, Воронін запитав про дітей. А я йому кажу: «Андрійку, а як ти собі це уявляєш? У тебе тримісячне маля. Груддю годуватимеш ти чи дружина, або я? А якщо вночі воно прокидатиметься? А в тебе о 8-й ранку вже перше тренування». Так, ми скучили за рідними. І я — не виняток. Та є, либонь, якісь рамки... Дружина — це ще допустимо, зважаючи, що збір підготовчий. Але в тому разі, якщо чоловік і жінка вночі не лаятимуться...

— Чи награватимете на зборах модель гри без Шевченка?

— Звичайно. Либонь, ми повинні награвати дві моделі й вибудовувати певну стратегію. Іспанія — фаворит нашої групи. А ще три рівні команди — Саудівська Аравія, Туніс і Україна, які боротимуться за другу путівку. Тому в матчі з Іспанією буде одна тактика і стратегія, а з Тунісом і Саудівською Аравією — інша. Чи вистачить нам часу на таку перебудову? От цього не знаю.

— Ви не раз говорили про проблему правого захисника...

— А вона так і залишилася — нічого не змінилося. Варіанти рішення? Зробити жорсткішим ліміт легіонерів!