Такса для вибраних

Студент, який склав іспит, виходить із аудиторії.

— Скільки? — в один голос запитують його однокурсники.

— Тридцять п’ять, — зізнається щасливчик.

Таких оцінок немає, кажете? Не про них і мова. Йдеться про «гонорар», отриманий професором від студента. Сума хабара може коливатися в залежності від симпатій екзаменатора до того, хто складає іспит. З прогульника і ледаря «попит» більший.

Слідом за хлопцем вискочила в коридор гарненька дівчинка в коротенькій спідничці й, кинувши: «Чисто!», попрямувала в бік деканату. «Чисто» — означає, що обійшлося без підношення. А ось студенту спортивної статури, який з’явився у дверях через кілька хвилин, пощастило менше за всіх. «Сто п’ятдесят!» — обурено вичавив він.

Цю технологію успішно застосовують у козирному столичному університеті, де на прилавку, даруйте, лекторській трибуні в «аудиторіях» — мікрофони, а кабінети нашпиговані ПК та іншою сучасною апаратурою. Одне слово, у дефіциті тут, вочевидь, тільки знання. І совість.

Ціна — у записках

«Шановні батьки! Просимо вас здати гроші за 2005 рік у сумі 15 гривень». Підпис: батьківський комітет класу школи № ... В іншій записці, текст якої набрано на комп’ютері, «шановних» просили розщедритися на 10 гривень. На свято 8 Березня. Судячи із видаткових статей у записці, у цій ЗОШ за рахунок батьків поповнюють фонди класу і школи; беруть на прибирання класу, свята тощо.

Чиновники від освіти на місцях давно дивляться на це неподобство крізь пальці. Правоохоронні органи носа не показують у храми знань, начебто там ангели працюють. Але якщо вдадуться до неформальних перевірок, то обов’язково знайдуть фінансові порушення трьох видів: збирання готівки; витрачання грошей не за призначенням; примусові «добровільні» пожертвування.

Директори і класні керівники водночас слізно доводять, що жодного стосунку до поборів не мають. Мовляв, усе в руках батьківських комітетів. Але хто господар у школі? Двоє-троє батьків, які із шкіри лізуть, щоб догодити сівачам розумного, доброго, вічного і забезпечити бали своїм чадам?

Тоді пропоную розширити число прибуткових статей і збирати з миру по нитці на встановлення вхідного турнікета, лекції під час уроків, розвиток школи, подарунок її директору. Утім, для багатьох столичних шкіл, де заповзятливих набагато більше, ніж на периферії, ці побори давно не ноу-хау...

...Нам би пам’ятати випадок, що стався в Санкт-Петербурзі, де школяр восени минулого року кинувся під потяг.

У передсмертній записці хлопчик повідомив, що не зміг здати класному керівнику 300 карбованців і тому вирішив піти з життя...