Надання кожному народному депутату України персональних комп’ютерів, а також призначення указом Президента України Віктора Ющенка глави компанії Мікрософт Білла Гейтса членом консультативної ради з інвестицій мають свій символізм, про який, можливо, не здогадуються не лише депутати, Ющенко та Гейтс, а й абсолютна більшість користувачів комп’ютерів в Україні, США та інших країнах світу. Річ у тім, що винахід електронного комп’ютера, комп’ютерна революція і величезне багатство Білла Гейтса та інших американських комп’ютерних магнатів значною мірою завдячують українському математику Михайлові Кравчуку, який загинув в радянському ГУЛАЗІ. 18—20 травня у Києві з участю вчених із майже двадцяти країн світу проходитиме вже одинадцята міжнародна наукова конференція, присвячена пам’яті академіка Кравчука.

Як свідчать дослідження автора цієї статті та нещодавно віднайдені матеріали архівів США та України, математичні праці українського вченого були використані у винаході електронного комп’ютера в США, а його арешт в роки сталінського терору призвів до того, що патент на комп’ютер було анульовано на початку 1970-х років, і, як наслідок, було ліквідовано монопольний контроль над комп’ютерною індустрією та скасовано необхідність комп’ютерним компаніям сплачувати величезні суми за право використовувати запатентовані ідеї.

Тривалий час залишалося нез’ясованим, чому Джон Вінсент Атанасов не запатентував електронний цифровий комп’ютер, котрий він винайшов і побудував в кінці 1930-х — на початку 1940-х років, та чому він мовчав про свій комп’ютер з середини 40-х років ХХ століття до середини 60-х років, коли адвокати однієї американської компанії дізналися про його винахід, і він після одного з найбільших федеральних судових процесів в історії США був запізніло визнаний творцем першого в світі електронного комп’ютера. В наукових працях і популярних публікаціях ця загадка пояснювалася скромністю американського вченого-винахідника та його переходом на військову роботу в 1942 році. Проте Джон Атанасов отримав декілька десятків патентів за інші винаходи, а також значні нагороди і відзнаки за свою роботу, і до середини 40-х та після середини 60-х сприяв поширенню інформації про свій комп’ютер.

Аналіз матеріалів з архівів США та України, зокрема, архіву Національного музею американської історії, архіву Університету штату Айова, архіву Служби безпеки України та Центрального державного архіву громадських об’єднань України свідчить, що американський винахідник електронного комп’ютера мовчав і не запатентував його тому, що у своєму винаході використовував ідеї Михайла Кравчука, а згодом дізнався, що його листи до академіка Всеукраїнської академії наук в 1937 році могли призвести до арешту видатного українського математика в період розпалу масового терору в Радянському Союзі, коли мільйони людей і, зокрема, тисячі вчених, були звинувачені в політичних злочинах та шпигунстві.

Американський вчений болгарського походження Атанасов працював професором математики і фізики в Університеті штату Айова, а створював він перший в світі електронний цифровий комп’ютер для того, щоб прискорити та полегшити розв’язання математичних рівнянь з допомогою методів, які обгрунтував та розвивав Михайло Кравчук.

Джон Атанасов відправив першого листа до Кравчука у вересні 1937 року з проханням надіслати йому будь-які опубліковані та майбутні наукові роботи українського математика. Не отримавши відповіді, американський вчений надіслав наступного листа до Всеукраїнської асоціації з культурних зв’язків із закордоном з таким самим проханням. Як свідчать матеріали численних слідчих справ, для НКВС подібні листи та контакти з іноземцями були достатнім доказом шпигунства.

Для звинувачення самого Кравчука у шпигунстві слідчим НКВС та спеціальній комісії Академії наук було достатньо його листування з Володимиром Левицьким, головою математико-фізичної секції Наукового товариства імені Шевченка у Львові, та інших зв’язків такого роду, а для звинувачення в українському націоналізмі слугували математичні праці, які Михайло Кравчук друкував переважно українською мовою, хоча багато з них також вийшли французькою, німецькою та декількома іншими мовами, якими він добре володів. НКВС звинувачувало Кравчука, Птуху, Грушевську та багатьох інших провідних вчених у приналежності до підпільної української націоналістичної організації, яка мала зв’язок з іншими організаціями та емігрантськими колами.

Атанасов дізнався про ймовірні наслідки своїх листів лише після середини 1940-х років, коли з початком холодної війни інформація про сталінський терор поширилася в США і він познайомився з Георгієм Гамовим, українським фізиком, котрий втік до США на початку 30-х років.

Тож стає зрозуміло, чому Атанасов, який до середини 1940-х років намагався запатентувати свій комп’ютер і детально розповідав про нього іншим вченим та журналістам, облишив патентування, не відповідав на запити колег, нічого не публікував про свій винахід, фактично дозволив розібрати свого комп’ютера і назавжди полишив комп’ютерну галузь, відмовившись від величезних грошей та слави, аж поки в середині 1960-х років про його винахід випадково дізнались адвокати великої американської компанії.

Також стає зрозуміло, чому Атанасов, котрий раніше визнав велику користь праць українського математика для свого винаходу, переклав і цитував ці праці та сам назвав його ідеї методом Кравчука, перестав, на відміну від імен інших математиків, взагалі згадувати ім’я Кравчука в своїх спогадах, інтерв’ю, публікаціях та дев’ятиденних свідченнях на суді, а також відмовився від пропозиції опублікувати переклад монографії Кравчука у видавництві Прінстонського університету. Американський вчений так само у 1976 році оминув мовчанкою Михайла Кравчука у листі до одного математика з України, котрому, на його прохання, Атанасов надіслав матеріали про історію свого комп’ютера, хоча винахідник знайшов місце згадати в своєму листі російського солдата, котрий врятував його батька під час антитурецького повстання в Болгарії.

Михайло Кравчук за свою роль у винаході комп’ютера отримав не гроші і славу, а 20 років ув’язнення. І, не витримавши каторжних робіт в золотокопальнях Колими, там і помер 1942 року.

Припущення про зв’язок між арештом Михайла Кравчука, винаходом електронного комп’ютера та комп’ютерною революцією потребує подальших досліджень. Автор цієї статті продовжує пошуки та працює над книжкою, куди ввійдуть ці та інші матеріали.

Іван КАЧАНОВСЬКИЙ,доктор філософії.

Торонто, Канада.