За мужність і героїзм під час гасіння пожежі в кабельних тунелях між 3-м та 4-м блоками ЧАЕС полковника внутрішньої служби Василя Ткаченка нагороджено орденом «Знак Пошани».

Були в чорнобильській епопеї події, які замовчувалися навіть у часи так званої гласності. Про них говорили пошепки, та й то у вузьких колах. І в тому була велика несправедливість — насамперед стосовно людей, які також вершили подвиг, ризикуючи власним життям, і залишалися в затінку. До таких подій передовсім належить пожежа на ЧАЕС через місяць після фатального вибуху. Вона несла в собі загрозу, масштаби якої годі й уявити.

— Сталося це о 2-й годині 11 хвилин вночі з 22 на 23 травня 1986 року, — згадує тодішній начальник штабу з ліквідації пожежі Василь Ткаченко. — Вогонь палав у кабельних тунелях між 3-м та 4-м блоками ЧАЕС. Виникла загроза його поширення в машинний зал 3-го блоку. А там — тонни масла! В зоні пожежі радіаційний фон становив 200 рентген. Отож усім було зрозуміло, в яке пекло доведеться йти.

Оперативна група на чолі з Василем Ткаченком уже через дев’ятнадцять хвилин прибула на станцію й почала гасити пожежу. Керівник штабу організував безперебійну подачу води, дозиметричний контроль, комплектував і доправляв бойові обслуги до місця загоряння. Все це було непросто. Оскільки два гідранти у транспортному коридорі були несправні, В. Ткаченко наказав підвозити воду автоцистернами й одночасно прокладати магістральну лінію рукавами діаметром 150 мм від насосної станції, що розташовувалася на каналі за півтора кілометра. Враховуючи, що в районі пожежі і прилеглої території рівень радіації був надто високий, було вирішено комплектувати бойові обслуги обов’язково офіцером, дозиметристом, водієм і пожежником, а час роботи в зоні обмежити десятьма хвилинами. На прохання В. Ткаченка Міноборони виділило бронетранспортери, на яких до місця пожежі й назад діставалася обслуга.

Особовий склад, перш ніж вирушити на гасіння пожежі, приймав ліки в медпункті, ретельно інструктувався за участю старшого, який уже повернувся з місця пожежі. Після виконання бойового завдання людей знову доправляли до медпункту, вони проходили санітарну обробку, а потім автобусом від’їжджали до Чорнобиля на місце дислокації. До 7-ї години ранку 23 травня пожежу практично було ліквідовано.

Віктор КОЗАК, працівник Головного управління МНС України у Рівненській області.