Рада національної безпеки і оборони розглянула питання «Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України». Засіданню передував аналіз стану справ у контексті тенденцій розвитку глобальної економіки. Висновок загалом невтішний. У розвинених країнах до 90 відсотків приросту валового продукту забезпечується за рахунок впровадження нових технологій. В Україні частка високотехнологічної продукції у структурі ВВП у 2004-му знизилася до 0,7%.

За даними Інституту економіки та прогнозування, минулого року лише 771 підприємство впроваджували інновації, що становить 7,9% від загальної кількості. А в попередні роки це виглядало так: 2004 р. — 958 (10,0%), 2003 р. — 1120 (11,5%). Згідно із рейтингом індексу зростання конкурентоспроможності (ІРК), який вже протягом 25 років досліджує Всесвітній економічний форум, Україна посідає у рейтингу інновацій 39-е місце.

Проте нещодавно широко відомим став сенсаційний факт. З’ясовується, кожна третя нова технологія у світі — це втілена ідея, розробка або відкриття українців (!). Отже, країна не втратила свого інтелектуального потенціалу. Рішення, прийняті РНБО, спрямовані на його реалізацію.

Так, вперше в історії України пріоритетним напрямом державної політики у науково-технологічній сфері визначено розвиток національної інноваційної системи. Має бути створено цілісну вітчизняну систему, яка повинна забезпечити інтеграцію освіти, науково-технологічної сфери та виробництва задля повного задоволення попиту української економіки на високотехнологічну продукцію.

Протягом місяця мають бути розроблені законопроекти: про внесення змін до закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Бюджетного кодексу щодо утворення Національного наукового фонду для розширення грантової підтримки наукових досліджень, а також про венчурне фінансування інноваційної діяльності та венчурні фонди. Упродовж трьох місяців мають бути подані на розгляд Верховної Ради законопроекти про внесення змін до законів України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про інноваційну діяльність».

Останній, наприклад, визначатиме питання фінансової підтримки інноваційної діяльності, пільгового режиму реалізації інноваційних проектів, умов надання продукту, продукції, підприємству статусу інноваційного, коротше кажучи, йдеться про реальне стимулювання державою інноваційної діяльності. Ці пропозиції неодмінно мають бути враховані у держбюджеті наступного року.

На жаль, у 2005 році на фінансування загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних технологій було виділено лише два млн. грн., на 2006 рік замість 141,7 млн. грн. передбачено всього чотири млн. І це при тому, що лише для продовження розпочатих у 2005 році та відібраних конкурсним комітетом проектів на 2006 рік необхідно 25 млн. грн.

А тому до 1 липня уряду треба затвердити концепцію розвитку національної інноваційної системи і спільно з Національним банком України у місячний термін опрацювати механізми довгострокового (пільгового, іпотечного, бюджетного) кредитування наукових, науково-дослідних робіт та інноваційної діяльності. Зокрема, шляхом здешевлення довгострокових кредитів комерційних банків для реалізації інноваційних проектів та фінансування виробництва високотехнологічної продукції тощо.

Окрім того, має бути створена державна програма розвитку інноваційної інфраструктури, яку намічено затвердити вже до 1 січня 2007 року. Таким чином формується чітка система державної підтримки розвитку соціотехнополісів, технологічних та промислових парків, технологічних інкубаторів, інноваційних центрів. До того ж, на взаємовигідній основі передбачається тісна кооперація між підприємствами різних форм власності та державними науковими установами, організаціями у питаннях інвестування, виконання робіт та спільного використання матеріально-технічної бази науково-дослідних інститутів і лабораторій. А головним «продуктом» програми мають стати пілотні проекти «Українська Силіконова долина» та «Місто високих технологій».