Віршовані рядки, в яких поет свого часу прославляв свободу вибору професії словами «в агрономи б я пішов...», нині на селі викликають хіба що скептичну посмішку. Знайти тепер тут молодій людині пристойну роботу особливо важко. Навіть з дипломом фахівця. А щоб з добрим заробітком та гарними умовами праці — взагалі малореально.

Адже не секрет, що роботодавці, які працюють в аграрному бізнесі, не так щедро платять, як у містах. Свідчення того — статистика, оприлюднена наприкінці минулого року під час парламентських слухань про становище нашої молоді на селі: середній рівень заробітної плати в сільському господарстві становив 295 гривень на місяць, що у 2,5 разу менше, ніж у промисловості. Кількість безробітної сільської молоді за рік зросла більш як на 100 тисяч осіб. І все ж престижну високооплачувану роботу знайти можна. Насамперед ідеться про випускників аграрних вузів, які спеціалізуються на птахівництві. У цій галузі вже працює немало сучасних потужних підприємств, здатних забезпечити молодих спеціалістів і роботою за фахом, і соціальним пакетом —інфраструктурою побутових послуг, спортивними та оздоровчими комплексами, навіть житлом. Більше того, на провідних виробництвах, де займаються промисловим птахівництвом, таких молодих перспективних професіоналів шукають, готують і всіляко заохочують. Щорічна потреба галузі — майже 1500 фахівців з дванадцяти спеціальностей. Інша справа, що рівень підготовки у вузах не завжди відповідає запитам сучасного аграрного бізнесу.

Які вимоги висуває перед вищою школою нове сільськогосподарське виробництво, як зробити партнерство аграрної освіти та бізнесу взаємовигідним, хто повинен дбати про молодого спеціаліста, де йому шукати роботодавця? Про це йшлося під час І Всеукраїнської студентської конференції із птахівництва «Золоте курча-2006». Ідея заходу, який відбувся за підтримки уряду, належить асоціації «Союз птахівників України» та ВАТ «Миронівський хлібопродукт». Під дахом Харківської державної зооветеринарної академії зібралися викладачі, кращі студенти 20 аграрних вузів України, керівники найбільших вітчизняних птахівничих господарств, представники потужних аграрних компаній.

Як наголосив в. о. віце-прем’єра Юрій Мельник під час відкриття форуму, професіоналів для агропромислового комплексу треба готувати не на словах, а на ділі. Не дивно, що така робота починається у птахівництві: галузь перейшла на нові технології, стала конкурентоспроможною і тепер вельми потребує висококваліфікованих кадрів. Але державна політика має сприяти реалізації творчих здібностей молодих спеціалістів. Вони не просто повинні їхати на село. Треба, щоб вони отримували там і гідні умови праці, і гідні зарплату та соціальні гарантії — для себе та для своїх сімей.

Те, що в молодих кваліфікованих кадрах справді зацікавлені не лише на словах, незабаром промовисто підтвердили представники галузі. Начальник департаменту з роботи із молодими спеціалістами ВАТ «Миронівський хлібопродукт» Лариса Косюк запросила молодь на роботу, а кращим студентам вручила грамоти, цінні подарунки та комп’ютери. За її словами, в компанії програма «Молодий спеціаліст» діє з 2000 року. Співпрацюють з багатьма вузами країни, студенти яких проходять виробничу практику на підприємствах компанії. Нині є намір навчати й викладачів. Для того, каже Лариса Косюк, щоб наставники «мали змогу побачити наші сучасні технології, весь цикл виробництва: вирощування птиці та переробки м’яса». Така увага до кадрового питання з боку «Миронівського хлібопродукту» не випадкова: цей потужний агрохолдинг щороку бере на роботу 100—120 випускників. За рахунок підприємства в вузах навчається перспективна молодь з сіл, а кращим студентам виплачується стипендія.

З цікавими пропозиціями звернувся до студентів та ректорів вузів і деканів факультетів голова асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. Він переконаний, що сьогоднішній агробізнес потребує надзвичайно кваліфікованих випускників, які досконало вивчили основи економіки та володіють азами спеціалізації. Тому студентів, які не лише на відмінно знають теорію, а й на професійному рівні орієнтуються в обраній спеціалізації, підприємства галузі готові запрошувати для проходження практики вже з 2—3 курсів. А представники птахопідприємств — використовувати на виробництві цікаві наукові розробки й ідеї: йдеться про ті, що пропонуватимуть самі студенти.